Гойдалка

Титулярним генерал-капiтаном Братства вважався сам iмператор. З «iмперських воiнiв» формувались групи особистих охоронцiв членiв iмператорськоi фамiлii. Деколи такi охоронцi ставали дуже впливовими. Історики вважають, що «iмперський воiн», вiдомий як Дан Дан, був не лише радником з питань безпеки, але й iнтимним другом iмператрицi Нелi. Альфiйськi та земнi iсторики саме йому приписують iнiцiативу у запровадженнi низки непопулярних законiв, впровадження яких, врештi-решт, призвело до вiдсторонення Нелi вiд престолу.

Пiд час Другоi смути Братство розкололось. Його члени воювали за рiзних претендентiв, а iнодi очолювали незалежнi вiйськовi угруповання, що займались вiдвертим пiратством. Найвiдомiшим з пiратiв – членiв Братства вважаеться самозваний адмiрал на псевдо «Грифо», рейдери якого протягом двох десятилiть успiшно оперували у Секторi Капели. Репутацiю «iмперських воiнiв» було пiдiрвано. У 345 роцi земну резиденцiю Братства знищили за наказом тодiшнього командувача Першого флоту Маурiсiо делла Варди.

[…] Еарлан ІІ, який надзвичайно пишався званням Генерал-капiтана «горобцiв Бата» та пiдтримував Братство в усiх його проектах, реформував спецiальний ранг, увiвши подiл «воiнiв» на три рiвнi – «кандидата», «дiйсного iмперського воiна» та «воiна-майстра». Для отримання рiвня майстра воiн, окрiм усього iншого, мав досягти найвищих ступенiв у кiлькох видах бойових мистецтв, прийняти участь у сотнях бойових операцiй, здобути навички досконалого маскування та опанувати таемну фiлософiю, яку сповiдувала верхiвка Братства.

Деякi з iсторикiв вважають, що в основу «Вечiрнiх мiркувань…» були покладенi два старовиннi трактати – «Книга П’яти Кiлець» самурая Мiямото Мусасi[11 - Мiямото Мусасi (1584—1645) – непереможний воiн епохи Токугава та фiлософ, якого називали «Кенсеем» – святим меча.]та «Розмова стоячоi води з паростками бамбука» кхмерського монаха Пiтумакмо Екi.

Основу «Вечiрнiх мiркувань…» складають присяги та «категоричнi ландмарки» Братства. Воiни присягають на трьох таемних святинях у тому, що не порушать жодноi з вiсiмнадцяти ландмарок (обмежуючих приписiв) навiть за наказом iмператора. Основу заборон складають вимоги не шкодити iнтересам людства заради iнтересiв окремих персон, окремих кланiв або ж окремих свiтiв. Вiдступникам загрожуе невiдворотна смерть.