На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Балада про Броди» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Попаданцы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Балада про Броди

Автор
Жанр
Дата выхода
06 января 2018
🔍 Загляните за кулисы "Балада про Броди" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Балада про Броди" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Вікторія Мазур) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Мирослава живе в невеличкому районному центрі на Львівщині. Броди – місто на болотах, і її життя теж нагадує застояне болотце: нецікава робота і вечори в компанії телевізора. Здається, змінити ситуацію може тільки диво, але причиною подальших радощів та катастроф стає науковий винахід пра-пра-родички Мирослави. Емілія Крижанівська живе на початку ХХ століття, і в її часі Броди зовсім не тихе місце. Коли Мирося отямиться від першого шоку та засвоїть основні правила подорожей в часі (нічого не змінювати, не розповідати і не вирізнятись), їй доведеться подивитись на своє місто іншими очима, зіткнутись з бандитами, контрабандистами та картярами, врятувати ще одну жертву Мілиних експериментів та знайти своє не-своє справжнє кохання. Крім того, що Григір Шкляренко вже заручений з Емілією, він ще й власник фабрики іграшок на межі банкрутства та учасник українського підпілля. Їх розділяє одне з найстрашніших століть в історії і закони подорожей в часі. Але долю й конем не об’їдеш - ніхто не може змінити того, що вже сталось у минулому...
📚 Читайте "Балада про Броди" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Балада про Броди", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тi самi довгi вiкна у круглiй башточцi, подвiйнi дверi з вiтражем в коридор, квiти у вазонах. Тiльки замiсть плазмового телека, на який Мирося вiдкладала три зарплати, на стiнi висiла картина. Рiчка, круглий мiсток, мiсяць у повнi. Замiсть батькiвського дивану тендiтна – софа з кованою спинкою. На софi якраз i прокинулась Мирослава. А на мiсцi трюмо з дзеркалом були стелажi з книгами.
– Де я?
– В Бродах, – обережно вiдповiла Емiлiя. – Але правильно спитати, коли?
– Коли? – машинально повторила Мирослава, iй все ще здавалось, що сон продовжуеться.
– Коли, – Емiлiя ствердно кивнула i вiдступила на крок. – Ти в Бродах, зараз 1913 рiк.
Мирослава зреагувала так, як i думала Емiлiя. Вона зiскочила з тахти i побiгла до вiкон. За ними грiлась пiд весняним сонечком вулиця Золота. На дверях крамниць дзвенiли дзвiночки, коли покупцi заходили чи виходили. Люди шпацерували по брукованiй вулицi, пiдставляючи обличчя теплому промiнню. Чоловiки носили костюми-трiйки i пальта з капелюхами, жiнки були в довгих платтях i манто на плечах.
– Впевнилась? З якого року ти?
Мирослава повернулась спиною до вiкон. Дивитись на знайому з дитинства вулицю в такому дивному трактуваннi було моторошно.
– З 2017.
– О! – Емiлiя кинулась до книжкових полиць, дiстала якийсь записник, чорнильницю i чорнильну ручку, а тодi почала щось швидко записувати.
Мирослава пiдiйшла ближче i побачила, що почерк у ii старомодноi копii трохи кращий за ii власний.
– Як я тут опинилась?
Емiлiя неохоче вiдiрвалась вiд записiв.
– Я тебе сюди привела. Точнiше, створила Брiд, по якому ти прийшла. Словом, тобi пощастило, як нiкому – ти здiйснила успiшну подорож в часi!
– Але я цього не планувала, – Мирося, як могла, боролась з панiкою. – Менi треба назад. Вiдправ мене назад.
– О, мила, – Емiлiя нарештi вiдклала записник i спiвчутливо подивилась на Миросю.
* * *
Пiсля невеличкоi iстерики Мирослава все ж вислухала короткий науковий курс про Теорiю Бродiв. Як не дивно, сама теорiя не мала нiчого спiльного саме з мiстом Броди, зате назва обох безпосередньо стосувалась переходу через рiчку. Емiлiя показувала своi записи з формулами i розрахунками, потiм iз закритоi секцii книжкових полиць дiстала дивний апарат.





