Трагедія гетьмана Мазепи

Як стверджуе Г. Кониський, Мазепа з козаками в супрязi з московитами за одне лiто здобув чотирнадцять турецьких мiст. Мурованих, себто обнесених крiпосними стiнами, здобув. 1697 рiк – Мазепа захоплюе Очакiв, розбивши Іслам-пашу з його вiйськом i флотилiею. Вiйна зi Швецiею, що почалася 1701 року, не обминула Мазепу з козаками, воював украiнський гетьман, як кажуть, на всiх фронтах.

Прикривав росiйськi границi вiд шведiв, воював пiд Псковом. Наступного року Мазепа – у Лiфляндii та Курляндii. У 1705 роцi Мазепа з 30-тисячною украiнською армiею з наказу Петра І вирушив y Литву.

І навiть заходив до Польщi i воював пiд Замостям.

А скiльки ще попереду буде походiв! Щолiта по кiлька разiв. Весь час Петро І кидав полки Мазепи в походи за Росiйську iмперiю i цим убивав двох зайцiв: захищав Росiю руками малоросiв i зменшував iхнi сили – сильнi малороси його i насторожували, i лякали…

І так Іван Степанович трудився – з одного походу вiдбуваючи в iнший – з року в рiк, добре виконуючи доручене йому дiло, був досвiдченим стратегом i тактиком, дипломатом, вiйськовим, полiтиком, володарем держави козацькоi, трудився на двi краiни – Украiну й Росiю (бiльше на останню, тут йому Петро І не давав перепочинку), аж доки не став тим, ким i мав стати, враховуючи його численнi таланти i вмiле керiвництво – «Царского величества Войска Запорожского обоих сторон Днепра гетьманом».

І булаву отримав по заслугах – iнших таких тодi в Украiнi не було. І тодi його ви-исо-око цiнував Петро I.

Вище за своiх сановникiв та вiйськовикiв i часто з ним радився. І Мазепа завжди давав царевi точну i вичерпну вiдповiдь – цар ним був тодi дуже-дуже задоволений i казав: нам би побiльше таких Мазеп, ого як би ми пiшли далеко вперед!..

А потiм вiн став… зрадником. З якого дива?

Вже як Украiна нарештi – НАРЕШТІ!!! – здобула те, за що боровся Іван Степанович Мазепа i за що зложив голову свою, – волю i незалежнiсть, – лише тодi про нього, про Івана Степановича Мазепу, гетьмана Божою милiстю i Божим покликанням, нарештi почали писати об’ективно i справедливо, не обливаючи брудом його пам’ять.

За росiйсько-радянських ще часiв в Украiнi Мазепа титулувався виключно як зрадник.

«Иван Мазепа: человек со множеством лиц»

«Почти триста лет замалчивались времена гетманщины на Украине, и все эти годы имя одного из знаменитейших гетманов оставалось под знаком табу. Европа знала о Мазепе по произведениям Вольтера, Ю.