На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вікна застиглого часу» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Ужасы / мистика, Мистика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вікна застиглого часу

Автор
Жанр
Дата выхода
28 апреля 2016
🔍 Загляните за кулисы "Вікна застиглого часу" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вікна застиглого часу" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Юрий Винничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
«Вікна застиглого часу» (2001) – це одна з найкращих книг Юрія Винничука, вона має велику популярність серед читачів, зазнала декількох перевидань в Україні й перекладена англійською мовою.
Події в ній розгортаються у невеликому Станіславі другої половини минулого століття, коли автор був ще дитиною. Люди, які живуть у цьому невеликому містечку, добре знають одне одного, і кожен з них має свою історію. От тільки не завжди зрозуміло, де в цих історіях зникає реальність і з’являється фантастика, де дійсність перетікає в казку. Світ уяви єднає правду і вигадку, однак все складне і незрозуміле автор витлумачує по-дитячому просто, бо всі учасники цих історій йому дуже добре знайомі, і немає нічого дивного в тому, що відьми та чарівниці – це звичайні сусідки.
Магічний реалізм по-українські, замішаний на легендах, фольклорі, світ мальовничих видінь, барвиста, соковита мова оповідань, що ввійшли до цієї книжки, не залишають байдужими читачів, вражаючи своєю правдивістю і одночасно прозорою наївністю.
📚 Читайте "Вікна застиглого часу" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вікна застиглого часу", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тодi господиня врештi заспокоiлася i зiстрибнула з дерева, хоча нi, не зiстрибнула, а грайливо опала, мов делiкатна пелюстка яблуневого цвiту, вигойдуючись у повiтрi. Я спостерiгав за нею, роззявивши рота, тодi як бабуся дивилася на все це без тiнi подиву, либонь бачила подiбнi сцени не вперше.
Ми увiйшли за чарiвницею в хату, i очi моi жадiбно забiгали, заметушилися, не в станi увiбрати в себе все i вiдразу. Стiни густо завiшанi сухими пучечками зiлля, чудернацькими покручами корiнцiв i галузок, жовтим побляклим цвiтом, i це все розливало довкола дивнi, нi з чим незрiвняннi запахи, якi настирливо хилили до сну.
Взагалi я в дитинствi полюбляв принюхуватися геть до всього, мiй нiс вивчав життя, не поступаючись очам, вбираючи в себе усе, що видiляло бодай найменший запах. Особливо манила мене паста для взуття, я вдихав ii, мов аромат чудесноi квiтки, запах бензини бив у нiздрi так наполегливо, що витiсняв усi iншi запахи, манив до себе й запах ацетону, рiзноманiтних клеiв.
Коли десь неподалiк прокладали асфальт, запах топленоi смоли приваблював дiтвакiв звiдусюди, кожен брав до вуст грудочку смоли i жвакуляв, наче солодку жуйку. Смак живицi, що проступала на стовбурах вишневих дерев, успiшно конкурував зi смолою.
Тим часом запах у панi Розалii був далеко неоднорiдним, це був якийсь шалений букет запахiв, з якого вдавалося виокремити пахощi полину, ясмину, валер’янки i горiхового листя.
Серед засушених дивовиж були й кажани, вужi, змii, ящiрки, жаби, пуголовки.
Господиня, побачивши, як я задивляюся на ii скарби, пiдiйшла i погладила рукою жмутики трав:
– Оце чар-зiлля, молодим на щастя й на весiлля. А то маiв цвiт, для нещасливих вдiв i сирiт.











