Ги-ги-и

Але отi пуцьверiнки, ii пришибленi братчики, зчинили страшенний вереск – мовляв, горiлка гiрка (а хiба вона може бути солодка, якщо ii з кiзякiв гнали?), i пити вони, бач, не будуть, поки молодi не засолодять.

Я зблiд i вiдчув, як мурашки повзуть менi по спинi. Куди там, вража мати, до солодощiв! Такiй штахетi хiба чоботи дай цiлувати, то, може, заблищать вiд ii губ, як вiд дьогтю. А тi iроди не вгавають, лементують так, що аж iхнi пики збуряковiли вiд потуги.

Рузя тим часом тулиться до мене, мов собача, i я чую, як щось у неi бурчить в животi, наче там хтось пiд гору тачку цегли пхае.

Звiвся я на ноги з важким серцем. Рузя менi рийку свою тиць та й обслинила всього так, що мало носа не вiдгризла. Присмокталася тая кляча, мов п’явка, думав, що й душу з мене висмокче, бо вже почув, як в шлунку моему буйнi соки зануртували i пiднялися до горла. Ледве вiдiрвав ii вiд себе i впав на лаву. Писок аж блищав менi вiд слини, а витертися нiяк не пасуе, то я вхопив кусень короваю i дарма, що його спечено було з тирси, набив ним рота, щоб хоч так якось витравити смак Рузиних вуст.

Тим часом родичi чомусь вирiшили, що я палаю страшним бажанням усамiтнитися з молодою, i, пiдхопивши нас попiд руки, заштовхали в покiй та зачинили на ключ.

Моя жiночка, уся червона вiд невтомноi жаги, переповнена бажанням нарештi знищити залiзобетонну лiнiю Мажiно своеi невинностi, умить поскидала з себе усеньке манаття, усе, що приховувало вiд людського ока ii кiстлявi форми, i стала передi мною гола-голiсiнька, як ii дурнувата матуся породила.

Мiй сумний погляд проiхався по гладенькiй поверхнi вiдсутнiх грудей, провалився в запалий iз синiми прожилками живiт, на котрому можна було б цвяхи випрямляти, i з жахом заплутався в чорнiй куделi, що стирчала з-пiд живота. Ця жахлива мiтла приголомшила мене своею непропорцiйнiстю до решти тiла, i я вiдразу запiдозрив талановиту рученьку стрийни.

Зловтiшно посмiхаючись, я шарпнув за тее гнiздо. Рузя скрикнула. А в руках у мене опинилася звичайнiсiнька перука, не без майстерностi пристосована для виконання зовсiм iнших функцiй.

Щоб якось розвiяти напружену атмосферу, Рузя хихикнула i, беркицьнувши в лiжко, жваво розкинула нiженьки, аби я хоч зараз не засумнiвався в наявностi того мiсця, на якому мене, дурного, вженили.