На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фэнтези, Русское фэнтези. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних

Автор
Жанр
Дата выхода
24 сентября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Юрій Моро.) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Батько всієї земної бісоти, князь Мороку на ім'я Тар програв у азартній грі. Від тоді, він мав виконувати огидну йому роль джина у світі людей. Тягнувся простір, тік час. Одного разу завітав до Тара курінний і уклав угоду: нехай три роки поспіль джин, у його тілі, здобуває перемоги задля козаків Чорноземії. Так історія і почалась. Прокляття, бісівські, дружба і купа карколомних пригод чекали на князя. Та чи тільки вони, чи може він і сам за тих мандрівок стає іншим? Людиною? Тягнувся простір…
📚 Читайте "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але бiльш за все вiн славився своiм могутнiм чоловiчим приладом. І хоча козаки були вiдомi, як, здебiльше, чемнi представники людства, усе ж таки: люди е люди. То ж прилад Турета, з часом, перетворився на сiчову легенду та привiд для пiдбурювань. Сам же Турет нiколи на те уваги не звертав i вважав, на подив iнших, дану тему поганим приводом до жартiв.
– То я, Якiв! Не бач? – посмiшки крикнув князь. – А ти ще й досi, друже, не можеш жодного речення вимовити без того, щоб гiвно згадати чи образити кого?
– Вiдьмин чоловiк! – смiючись крикнув Турет з висоти.
– Гаразд. Бувай, друже.
– Стули свою пельку та йди вже! Падлючу тишу балачками шматуеш.
Турет замовк, а Тар, не кваплячись, пройшов крiзь височеннi дерев’янi ворота, що врiзалися у сiч на ровом.
* * *
Коли князь дiстався кiмнати Когута, то побачив те, на що нiяк не очiкував. Бiля лiжка, тримаючи руки над сплячим Іваном, стояв рудоволосий дяк.
– Слава Сибовi, курiнний.
– Слава. А ти, мабуть, Мих? – запитав князь, намагаючись пригадати побачену ним магiю.
– Кажи до мене Добрушка.
– Гаразд. І що це ти робиш, Добрушка?
– Я наклав на Івана чари Покаяння, – втомлено вiдповiдав дяк. – Йому рiзко стало гiрше. Трохи Кирила не побив. А я якраз у гостi навiдатися вирiшив.
Дяк оглянув полуду та продовжив:
– Заклинання Мiж свiтiв занурило Івана до штучного сну, та довго я так не витримаю. Щобiльше – два днi. Ще й з тиждень потому вiдновлюватись доведеться. Але два днi Іван ще протримаеться.
– Знаю, – погодився Тар. – Важке заклинання.
Дяк зиркнув недовiрливо, але без розпиту мовив далi:
– Іван розповiв менi у кiлькох словах про вашу бесiду. Я проти Грiху, та як iншого виходу немае – роби, курiнний, що збирався. Тiльки подалi вiд моiх очей.
– Невже спокуса? – припустив Тар. – Чи чутки по Сiчi, що ти iз бiсами вештаешся, неправдивi?
– Я не знаю, Якове, нi про чутки, нi про Грiх, – вiдсiк Добрушка. – Та й знать не хочу. Бери ярчука i йди звiдси. Ми ще поговоримо з тобою, але не зараз.
Князь уклонився i наказав Пухнастому йти за ним. Собака, зрозумiло, вагався. Зиркав то на окутого полудою товариша, то на дяка, то на того, хто наказував.





