На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фэнтези, Русское фэнтези. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних

Автор
Жанр
Дата выхода
24 сентября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Юрій Моро.) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Батько всієї земної бісоти, князь Мороку на ім'я Тар програв у азартній грі. Від тоді, він мав виконувати огидну йому роль джина у світі людей. Тягнувся простір, тік час. Одного разу завітав до Тара курінний і уклав угоду: нехай три роки поспіль джин, у його тілі, здобуває перемоги задля козаків Чорноземії. Так історія і почалась. Прокляття, бісівські, дружба і купа карколомних пригод чекали на князя. Та чи тільки вони, чи може він і сам за тих мандрівок стає іншим? Людиною? Тягнувся простір…
📚 Читайте "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Узурповані життя І. Фантастичні пригоди князя Мороку, людей і потойбічних", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Миха разом iз конем, уявляеш, у небо пiдняла та кинула так, що обое, мов гiлки вiд вiтру, хруснули i зламалися. То ми ii вiд берега i погнали.
– А iхав чого? До жiнки? – припустив князь вiдшукав спогад, що у Могили сiм’я у Блискавицях.
– До неi. Аби ти зараз не згадав, то, може, й краще було б.
– Повертаемо?
– Та нi. – Остап наморщив лоба. – На тому тижнi завiтаю, як чого не трапиться.
– А трапитися може.
– Може, – отаман зiтхнув. – Ну, тодi не по долi близьких у цьому мiсяцi побачити.
Замовкли.
– І яке на вигляд те… пекло? – випускаючи крiзь довжелезнi вуса тютюновий дим i трохи помовчавши, запитав отаман.
– Не встояв?
Тиша. Тар зрозумiв, що Могила не уклiнно чекав на вiдповiдь.
– Не iснуе, брате Остапе, жодного пекла.
– Гм, – задумався отаман. – Невже за грiхи людськi немае Божого суду?
– Божий суд, мабуть, на землi вiдбуваеться, – припустив князь, сприймаючи iз певною огидою подiбнi мiфiчнi уяви спiвбесiдника.
Ранiше, вiн лише iнколи робив дiрки у Межi, вiд чого казковi уявлення мiсцевих втiлювалися. Не-Реаль iснувала сама по собi, виключно за ii особистими законами, а людство будувало серед тих законiв свою iсторiю, свое життя. Останнi столiття стали випробуванням для нього. Магiя, потойбiчнi. Усе це постало реальним для людей. Звiсно, що не всi повiрили.
– Важко погодитися iз твоiми словами, – Могила протяжно зiтхнув. – Сподiваюсь, що ти не всюди був.
– Я теж, – погодився Тар, аби надати бесiдi крихту людяностi.
– А насправдi, – навiщо iздив? Усi кажуть рiзне. Ежик Зрадник, наче, хворобу свою невилiковну лiчити. Турет лаявся, що ти у кобзарi гайнув i шаблю на дiвчат промiняв.
Остап зiтхнув та, помовчав, запитав:
– У чому правда? Так i будеш мовчати?
– Буду, брате, – князь повiльно випустив дим. – На то i воля людинi дана.
Тар бачив, що вiдповiдь Могилу не задовольнила, але отаман нiчого не сказав.





