Син

Але нiхто не дозволить Соннi отак усе розвалити. Надто високi ставки. Франк глибоко вдихнув i начебто почув, як клацнув уявний вимикач гнiвного чайника. Завдання полягае нинi в тому, щоб дати справi трохи бiльше часу, тримати ii пiд контролем. Доки завершиться ломка.

Симон стояв на мосту Саннер i дивився на воду, що бiгла вiсьмома метрами нижче. Була шоста вечора, i Карi Адель саме стала розпитувати його, якi правила щодо понадурочних годин роботи у вiддiлi розслiдування вбивств.

– Жодного уявлення, – вiдказав Симон.

 – Розпитай у вiддiлi кадрiв.

– Ти щось бачиш там?

Симон заперечно похитав головою. За листям на схiдному березi рiчки вiн мiг розгледiти стежку, яка тяглася вздовж води вниз, аж до новоi Опери на березi Осло-фiорду. Чоловiк сидiв на лавцi i годував голубiв. Вiн на пенсii, подумав Симон. Це те, чим займаються люди на пенсii. На захiдному березi розташувався сучасний житловий будинок, з вiкон i балконiв якого мав вiдкриватись приемний краевид з рiчкою i мостом.

– То що ми тут робимо? – поцiкавилась Карi, нетерпляче копаючи ногами асфальт.

– А тобi сьогоднi треба десь бути? – поцiкавився Симон i озирнувся довкола.

Повз них неквапливо проiхав автомобiль, усмiхнений жебрак запитав, чи не розмiняють вони 200-кронову банкноту, пара в дизайнерських сонцезахисних окулярах i з дитячим вiзочком, у нижньому лотку якого лежав одноразовий гриль, прочимчикувала поряд, смiючись над чимось своiм. Вiн любив Осло пiд час лiтнiх канiкул, коли мiсто звiльняеться вiд надмiру людей i стае знову таким, як колись.

Велике село його дитинства, де нiчого особливого не траплялося, а все, що траплялося, справдi щось означало. Мiсто, яке вiн розумiв.

– Нашi з Семi друзi запросили нас на вечерю.

Друзi, подумав Симон. Вiн теж колись мав друзiв. Що з ними сталося? Можливо, вони ламають голову над таким самим питанням. Що сталося з ним? Вiн не знае, чи мiг би вiн дати iм доладну вiдповiдь.

Глибина рiчки становила близько одного метра, щонайбiльше – пiвтора. У деяких мiсцях з води стирчали брили.

У протоколi розтину згадувались тiлеснi ушкодження, якi можуть виникнути при падiннi з певноi висоти i здатнi пояснити перелом шиi, що, власне, й став фактичною причиною смертi.

– Ми тут, бо ми обстежили рiчку Акер угору i вниз звiдси, але це едине мiсце, де мiст достатньо високий, а вода достатньо мiлка для того, щоб ударитись об каменi настiльки сильно. Крiм того, цей мiст найближчий до притулку.

– До соцiального центру, – виправила його Карi.