Син

 – Можливо, той героiн був не для нього.

Вiн пiдвiвся.

– В усякому разi, нам доведеться зачекати на результати медичноi експертизи.

– Гарна була iдея зв’язатися з вiддiлом боротьби з наркотиками, – сказав Симон, коли вони вже прямували в центр мiста через Уеландс-гате.

– Дякую, – вiдказала Карi.

– Симпатична дiвчина, ота Марта Лiан. Ти ранiше з нею мала тiснiшi стосунки?

– Ну, такiй симпатичнiй я б не вiдмовила.

– Що?

– Пусте. Невдалий жарт. Ти мав на увазi, чи я знала ii з часiв роботи у вiддiлi боротьби з наркотиками? Так, знала.

Вона славна, i мене завжди дивувало, що вона працюе в Центрi Іла.

– Тому що вона симпатична?

– Загальновiдомо, що приемний зовнiшнiй вигляд полiпшуе кар’ернi перспективи людей з середнiм iнтелектом i помiрними здiбностями. А робота в Іла, наскiльки я можу судити, не е кар’ерним трамплiном.

– Можливо, вона вважае цю роботу гiдною того, щоб ii виконувати, попри всi обставини.

– Заради чого? Ти хоч розумiеш, скiльки iм платять?

– Заради самоi роботи.

У полiцii теж платять не надто, правда?

– Правда.

– Але це гарне мiсце, щоб почати свою кар’еру, якщо паралельно здобути юридичний ступiнь, – вiв далi Симон. – Коли ти закiнчиш другий рiвень?

У Карi злегка почервонiла шия, i вiн зрозумiв, що таки зачепив ii за живе.

– Правильно, – сказав Симон. – Приемно було скористатися з твоеi допомоги. Адже ти, либонь, скоро станеш моiм шефом, десь у мiнiстерствi? Чи пiдеш працювати у приватний сектор, де фахiвцям з нашими навичками платять у середньому в пiвтора раза бiльше, нiж тут.

– Можливо, – озвалась Карi. – Але я не думаю, що коли-небудь стану твоiм босом. Тобi у вiдставку треба буде йти у березнi наступного року.

Симон не знав, смiятися йому чи плакати. Вiн повернув лiворуч на Грьонландслейрет, до Управлiння полiцii.

– У пiвтора раза бiльша зарплатня стане вам у пригодi, якщо ви плануете придбати нерухомiсть. Квартиру чи будинок?

– Будинок, – вiдповiла Карi. – Ми хочемо двох дiтей, тож нам знадобиться бiльше мiсця.

Виходячи з вартостi квадратного метра житла в центрi Осло, треба купувати на вторинному ринку або мати успадкованi грошi. Батьки, i моi, i Семi, живi й здоровi. До того ж i Семi, i я сходимось на тому, що субсидii розбещують.

– Розбещують? Ти серйозно?

– Так.

Симон глянув на власникiв пакистанських крамничок, що повиходили з тiсних перегрiтих примiщень на вулицю, де вони базiкали, курили i безцiльно стежили за вуличним рухом.