Кров на снігу ІІ: Ще більше крові

Я сiв за два столики вiд Космоса, замовив каву i почав переглядати кросворд. Почухавши голову олiвцем, я нахилився через стiл у бiк старого:

– Перепрошую…

Я мусив повторити ще двiчi, перш нiж Космос вiдiрвався вiд власного кросворду. Вiн мав на носi окуляри з помаранчевими лiнзами.

– Не пiдкажете слово на означення «вiдтермiнування»? Чотири лiтери, перша «б».

– Борг, – вiдповiв вiн, не змигнувши оком.

– Та звiсно ж! Дякую.

Я вдав, буцiмто вписую лiтери у квадратики.

Трохи зачекавши, я сьорбнув з чашки рiдини, на смак дещо подiбноi до кави, i кашлянув:

– Вибачте, що знову надокучаю, але «борг» перетинаеться на «бе» зi словом на означення «ловець», сiм лiтер…

– «Рибалка», – пiдказав чолов’яга, не пiдводячи голови.

Але я помiтив, як вiн здригнувся, почувши власнi слова.

– Кумедно, – докинув я одразу, – що на «о» далi «борг» перетинае «iнструмент для забивання», теж сiм лiтер, перша «м», друга «о».

Вiн вiдклав свiй журнал i подивився на мене. Борлак ходив угору-вниз пiд неголеною шкiрою у нього на горлi.

Я усмiхнувся, нiби вибачаючись:

– Бачиш, друже, вiдповiдь до кросворду треба вiдiслати сьогоднi до обiду. А у мене термiновi справи. Я залишу тут журнал, а за двi годинки повернуся. Якщо вiдгадаеш слiвце, запиши сюди вiдповiдь.

Я пiшов у гавань, щоб перекурити i помiркувати. Я не мiг знати, в чiм рiч, чому вiн не сплачував борги. Та я й не хотiв цього знати, не хотiв, щоби вираз вiдчаю на його обличчi назавжди закарбувався на сiткiвцi моiх очей.

Коли я повернувся, Космос сидiв заглиблений у кросворд, але, розгорнувши свiй журнал, я побачив у ньому конверт.

Згодом Рибалка пiдтвердив, що борг сплачено повнiстю, i похвалив мене за гарну роботу. Та що це менi давало? Я порозмовляв iз лiкарями. Прогноз був кепський. Без дорогого лiкування вона не доживе до кiнця року. Вiдтак я пiшов до Рибалки i розповiв йому, в якому я становищi.

– Пробач, Юне, я не можу. Ти мiй працiвник, розумiеш?

Я кивнув. А що я мiг вдiяти?

– Та, можливо, ми знайдемо розв’язання для твоеi проблеми. Менi треба декому влаштувати експедицiю.

Холера!

Це мало статися рано чи пiзно, але я сподiвався, що пiзно. Пiсля того, як я зароблю, скiльки менi треба, i звiльнюся.

– Я чув твою приказку, мовляв, «найгiрше, коли куштуеш уперше», – нагадав вiн менi. – В такому разi тобi пощастило.