На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ім’я рози» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ім’я рози

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Ім’я рози" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ім’я рози" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Умберто Эко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Умберто Еко (1932–2016) – відомий італійський письменник, вчений і філософ. Його перший роман «Ім’я рози», опублікований у 1980 році, одразу ж став супербестселером. Книгу перекладено багатьма мовами, і сьогодні вона вважається класикою світової літератури. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи Умберто Еко «Бавдоліно», «Таємниче полум'я цариці Лоани», «Празький цвинтар», «Маятник Фуко», «Номер нуль».
«Ім’я рози» – захоплююча детективна історія, органічно вплетена в реальні історичні події XIV століття. У середньовічному монастирі за загадкових обставин один за одним гинуть ченці. З’ясувати причину їхньої смерті доручено вченому-фран-цисканцю Вільяму і його помічнику Адсо. Розпочавши розслідування, вони занурюються у лабіринт підступних інтриг, політичних махінацій, потаємних пороків та абсурдних забобонів, якими сповнене життя монахів, і, вирішуючи багато філософських питань, ідучи шляхом логічних розмірковувань, розкривають загадкові вбивства.
📚 Читайте "Ім’я рози" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ім’я рози", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тому нинi я вiльний переповiсти – з чистого уподобання оповiдати – iсторiю Адса з Мелька, насолоджуючись i втiшаючись вiд того, як безмiрно далека вона вiд нашоi доби (тобто доби, коли чування розуму прогнало всiх тих монстрiв, яких породило його спання), як дивовижно позбавлена вона зв'язку з нашим свiтом, як позачасово чужа нашим сподiванням i нашим уявленням.
Бо книжка ця мовить про книжки, а не про щоденнi знегоди, i, читаючи ii, ми можемо повторити за великим наслiдувачем Томою Кемпiйцем: «In omnibus requiem quaesivi, et nusquam inveni nisi in angulo cum libro[12 - Всюди шукав я спокою, та знайшов його лиш у кутку з книжкою (лат.
5 сiчня 1980 року
Примiтка
Адсiв рукопис роздiлений на сiм днiв, а кожен день – на перiоди, що вiдповiдають розкладовi богослужiнь. Пiдзаголовки вiд третьоi особи додав, очевидно, отець Валле. Та оскiльки вони дають читачевi кориснi вказiвки i звичай цей не був чужим лiтературним творам тiеi доби, написаним народною мовою, я не вважав за доцiльне iх опускати.
Певнi сумнiви викликало у мене те, як Адсо визначав канонiчнi часи, i не лише тому, що у рiзних мiсцевостях та в рiзнi пори року iх визначали по-рiзному, але й тому, що у XIV сторiччi, ймовiрно, вже не дотримувалися з абсолютною точнiстю вказiвок, поданих у Правилi святого Бенедикта.
Одначе, щоб читачевi зручнiше було орiентуватися, гадаю, що можна дотримуватися такого iх визначення, виснуваного почасти з самого тексту, а почасти з порiвняння первiсного правила й опису чернечого життя, що його подав Едуард Шнайдер у працi «Les heures Bеnеdictines»[13 - Schneider Edouard.
Полуношниця (яку Адсо iнодi називае також давнiм словом Бдiння). Мiж 2.30 та 3-ю годиною ночi.
Хвалитни (якi в давнiшiй традицii мали назву Утреня). Мiж 5-ю та 6-ю ранку, закiнчуються, коли ледь свiтае.
Час перший. Коло 7.30, незадовго до свiтанку.
Час третiй. Коло 9-i години.
Час шостий.
Час дев'ятий. Мiж 2-ю та 3-ю годинами пополуднi.
Вечiрня. Коло 4.30, перед заходом сонця (правило приписуе вечеряти, коли ще не запали сутiнки).
Повечер’я. Коло 6-i години (найпiзнiше о 7-й годинi ченцi вкладаються спати).
Обрахунок базуеться на тому, що наприкiнцi листопада у Пiвнiчнiй Італii сонце сходить коло 7.30 ранку i заходить коло 4.40 пополуднi.









