На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вирій загублених душ» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Зарубежная литература, Зарубежные приключения. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вирій загублених душ

Автор
Дата выхода
03 июня 2016
🔍 Загляните за кулисы "Вирій загублених душ" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вирій загублених душ" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Тетяна Ковтун) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
«Вирій загублених душ» - авантюрний роман про шлях української емігрантки. На початку двотисячних років випускниця університету Аня намагається самоствердитися як педагог, а згодом – як підприємець, але зазнає фіаско. Точкою неповернення для неї стає нелегальна робота в одному з італійських готелів. З часом вона долає нелегкі сходинки на шляху до свого нового статусу – громадянки Франції, працівниці поважної дипломатичної установи. Обдарованість, гострий розум і особливий душевний склад допомагають молодій жінці пристосуватися до життя в інших країнах і з гідністю реалізувати себе як особистість. Аня, не в останню чергу, завдяки своєму походженню (мати в неї циганка), часом вдається до нетрадиційних методів впливу на ситуацію, коли та видається нерозв?язною будь-якій іншій людині. Героїня нагадує міфічну рослину омелу («Квітка омели» - перша назва роману). Рослина має подвійну природу, що дозволяє їй вистояти за будь-яких важких умов. З одного боку, це отруйний паразит, з іншого – джерело для ліків від божевілля і навіть, більше того, різдвяний букет на щастя. Такі фатальні і суперечливі сторони Аниної натури повною мірою відчули на собі ті чоловіки, які добивалися її прихильності.
📚 Читайте "Вирій загублених душ" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вирій загублених душ", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Чепурний зеленкуватий «Фiат» по-хазяйськи зупинився посеред паркувального майданчика. «Хтось iз своiх», – подумала Аня.
Назустрiч прибулому притьмом побiгла Джина.
– Синьйоре Сильвiо, нарештi!
Маленький похмурий чоловiчок у картатiй сорочцi першим увiйшов до вестибюля. У нього був вигляд людини, яка розпоряджаеться тут усiм на свiй розсуд. Вочевидь це був власник готелю. Його прибуття з Бразилii чекали з дня на день. Казали, що вiн iздив туди робити операцiю.
Обiдньоi пори Аню покликали до старшоi покоiвки по зарплатню.
– Ми так не домовлялися!
На ii крик зi свого офiсу вийшов хазяiн.
– Ця синьйора працюе у нас усього тиждень. Через недбалiсть iй зменшено зарплатню, – сказала Джина.
Часто-густо заробiтчанам не платять обумовлену суму. Розрахунок простий: прислуга без документiв нiкому не поскаржиться. Але новенька не знала про такий звичай. Їi щире обурення вразило Сильвiо. Анине знання мови вiдкрило йому деякi обставини, якi Джина хотiла б приховати.
– Чому на деяких номерах цiлими днями висить табличка «Не турбувати»?
Зрештою, хазяiн звернувся по свiдчення до iнших працiвниць.
– Ми хотiли покепкувати над новенькою, – призналася темношкiра Анжелiна.
Інцидент було вичерпано, зарплату Анi – вiдновлено в обумовленому розмiрi, а Джину – тимчасово усунуто вiд займаноi посади.
Сеньйор Контi запросив нову покоiвку до свого офiсу.
– Я мушу попросити у вас вибачення, – зiтхнув вiн, всiдаючись у крiсло й запалюючи сигарету.
– Не варто, це ж не у ваших звичаях.
Аня крутнулась на пiдборах i збиралася з власноi iнiцiативи припинити розмову.
«Ти ба яка!» – вiдмiтив подумки Сильвiо.
Вiн пiдвiвся i провiв молоду синьйору до виходу. В його поглядi було щось спiвчутливе. Здавалося, хазяiн i справдi був прикро вражений цим випадком. Аня хоч-не-хоч зустрiлася з ним поглядом.
– Зачекайте-но! – зупинив вiн ii на порозi. – Ви вже встигли побувати на Везувii? Я вiдчуваю себе винним перед вами.
«Чому б i нi? Нехай усi бачать мене поруч iз Сильвiо. Мабуть, тодi будуть обережнiшими».
Зеленкуватий «Фiат» розвернувся i помчав до траси.
Власне, Аня могла i сама дiстатися туди, якби хотiла. Для цього потрiбно було сiсти на поiзд i прямувати до станцii «Ерколано-Скавi», а потiм скористатися автобусом «Транспортi Везувiано».







