На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Війни художників» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Исторические приключения. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Війни художників

Автор
Дата выхода
26 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Війни художників" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Війни художників" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Стеценко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Роман оснований на реальних фактах біографії відомого українського художника і розвідника-нелегала Миколи Глущенка (у книжці – Микола Гущенко) і відображає події 1940 року. Серед дійових осіб як реальні історичні персонажі – Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, – так і вигадані герої. Волею долі Микола Гущенко на початку 20-х років знайомиться з художником-початківцем Адольфом Гітлером і дає оцінку його малюнкам. І ось кращий (на думку фюрера) пейзажист Європи літом 1940-го вирушає з розвідувальним завданням із соціалістичної Москви до націонал-соціалістичного Берліна, звідки, за планами НКВС, він не повинен повернутися живим. Тим більше, що його дружина впала в око народному комісару Лаврентію Берії. Гестапо теж здогадується про спеціальну місію агента Художника і починає на нього велике полювання…
📚 Читайте "Війни художників" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Війни художників", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Тридцять! Цвiт нiмецькоi нацii! Де вони живуть?!
– Хто, товаришу Сталiн? – думки Берii через крик Сталiна почали рухатися повiльнiше.
– Нiмецькi художники, делегацiя, твою мать!
– У готелi, – Берiя зiщулився ще сильнiше, все ще не розумiючи причину гнiву вождя.
– Виставити охорону! І якщо хоч одна волосина впаде з якогось нiмецького художнього свiтила, я тебе розстрiляю. І посиль охорону нiмецького посольства.
– Кобо, з посольством я згоден, але що таке якiсь художники?.
Сталiн уважно подивився на Берiю.
– Адольф сам вважае себе художником. Тобi, товаришу Берiя, це, можливо, невiдомо? Для нього «якийсь художник» дорожчий за Шуленбурга, – у голосi Сталiна була крига.
* * *
Цiлком таемно.
ІНО НКВС
З особистоi справи посла Нiмеччини в СРСР Фрiдрiха-Вернера Эрдман Матiас Йогана Бернгарда Ерiха графа фон дер Шуленбурга (Friedrich-Werner Erdmann Matthias Johann Bernhard Erich Grafvonder Schulenburg)
Представник прадавнього нiмецького дворянського роду, що веде свiй початок вiд лицаря-хрестоносця Вернера фон дер Шуленбурга, убитого в 1119 роцi.
З 1934 року посол Нiмеччини в Москвi. Був одним з iнiцiаторiв нiмецько-радянського полiтичного зближення та прихильником зовнiшньополiтичного курсу Бiсмарка, який уважав, що головною помилкою Нiмеччини може бути вiйна з Росiею.
* * *
– Але навiщо охорона? – Берiя уважно слiдкував за виразом обличчя Сталiна, який ходив по кабiнету. Вiд цього вiн навiть подався усiм тiлом уперед.
– Ти не розумiеш? – Сталiн зупинився i вчепився поглядом у завмерлий, нахилений проти всiх законiв природи, силует наркома.
Берiя похитав головою. Нервово зiрвав з носа пенсне i почав протирати його хустинкою.
– Лаврентiю, у тебе замiсть голови задниця! Мiсяцi дивноi вiйни! Сидячоi, лежачоi вiйни! І вiн нiчого не розумiе! Чому не починаеться оголошена Англiею i Францiею вiйна Нiмеччинi? Чому не йдуть бойовi дii? Ти хiба не знаеш, що Гiтлер завжди хотiв союзу з Англiею? Ти не розумiеш, що вiн ненавидить нас? Ти не розумiеш, що як тiльки англiйцi погодяться на мир, вiн нападе на нас?
– Але пакт… – стримано заперечив Берiя.





