На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Війни художників» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Исторические приключения. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Війни художників

Автор
Дата выхода
26 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Війни художників" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Війни художників" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Станіслав Стеценко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Роман оснований на реальних фактах біографії відомого українського художника і розвідника-нелегала Миколи Глущенка (у книжці – Микола Гущенко) і відображає події 1940 року. Серед дійових осіб як реальні історичні персонажі – Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, – так і вигадані герої. Волею долі Микола Гущенко на початку 20-х років знайомиться з художником-початківцем Адольфом Гітлером і дає оцінку його малюнкам. І ось кращий (на думку фюрера) пейзажист Європи літом 1940-го вирушає з розвідувальним завданням із соціалістичної Москви до націонал-соціалістичного Берліна, звідки, за планами НКВС, він не повинен повернутися живим. Тим більше, що його дружина впала в око народному комісару Лаврентію Берії. Гестапо теж здогадується про спеціальну місію агента Художника і починає на нього велике полювання…
📚 Читайте "Війни художників" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Війни художників", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але що вiн мiг удiяти? Не вона перша, не вона й остання.
– Правду говорять, що товариш Берiя чiпляеться до жiнок? – вона трохи почервонiла.
Йому не стало духу вiдповiсти: «Це неприемно, але це правда». Герасимов ще раз стенув плечима i вiдвiв очi.
Вона, не дочекавшись вiдповiдi, опустивши голову, мовчки квапливо зiбрала порожнi чашки i майже вибiгла з кабiнету.
Роздiл 8
Газета «Ленинские внучата», 20 березня 1940 року
Сегодня пионеры и школьники Московской области празднуют 15-летие своей газеты «Ленинские внучата».
Три тысячи ребят постоянно пишут в «Ленинские внучата».
С ними газета ведет переписку, учит их писать очерки, заметки, стихи.
20 березня 1940 року, 12 год. 12 хв
Москва
Автомобiль, яким iхали Берiя i Саркiсов, вiв капiтан держбеспеки Осипов. ЗІС-101 мчав у бiк площi Дзержинського по вулицi Красна Пресня. Вже тринадцятий рiк вулиця офiцiйно носила цю назву, але москвичi й досi ii називали Луб’янкою. Це й не дивно. Луб’янською вона була ще з часiв Івана Третього, коли цар велiв селити там переселенцiв з Новгорода.
ЗІС мчав майже серединою вулицi. Іншi автомобiлi брали вправо, поступаючись дорогою урядовому автомобiлю. Регулювальники, забачивши його, зупиняли рух, даючи «зелену вулицю». Товариш Берiя надто заклопотаний державними справами, аби плестися у загальному потоцi! Дорогу товаришу Берii!
Салон зазвичай був вiдгороджений вiд водiя з охоронцем товстим склом, що давало можновладцевi можливiсть говорити, не остерiгаючись стороннiх вух.
– Ех, зупинитися б та вибрати якусь! – Берiя смачно прицмокнув, посмiхаючись, кивнув Саркiсову на чергу, стукнув пальцями по склу. – А потiм з нею можна i в лазню.
Саркiсов ввiчливо гигикнув у вiдповiдь.
– Не повiриш, Саркiсов, нема часу на бабiв, – Берiя трохи картинно ляснув себе долонею по колiну. – Справи державнi вимагають економити час навiть на особистому життi!
– Багато працюете, Лаврентiю Павловичу. Здоров’я зовсiм не шкодуете. Не можна так. Для держави живете. Для партii, – ввiчливо зауважив Саркiсов, ловлячи очима погляд наркома.
Але той дивився у вiкно, вихоплюючи поглядом жiночi постатi, що миготiли за вiкнами.
– Отож.





