Мюнхен

Кедоген з протилежного боку столу чмихнув:

– Зрозумiло, Герингу вигiдно подавати перемогу над чехами як якусь дрiбницю. Але насправдi в чехiв чимала армiя й потужнi обороннi споруди. Вони цiлком здатнi протриматися кiлька мiсяцiв.

– Лишень полковник Мейсон-Макфарлан дотримуеться iншоi думки, як ви зараз чули.

– При всiй повазi, Горесе, звiдки йому знати?

?

Кедоген був худорлявим i, зазвичай, неговiрким чоловiком. Але Легат бачив, що прерогативи Форин-офiсу вiн обстоюе з хоробрiстю бантамського пiвня.

– З не меншою повагою, Елiку, але, на вiдмiну вiд усiх нас, вiн там був.

Прем’ер-мiнiстр поклав ручку:

– Дякую, полковнику, що здолали увесь шлях з Берлiна заради зустрiчi з нами. Розмова була виключно корисною. Ми бажаемо вам безпечного повернення до Нiмеччини.

– Дякую, прем’ер-мiнiстре.

Коли дверi зачинилися, Чемберлен сказав:

– Я просив сера Гореса доправити полковника з собою до Лондона, щоб вiн особисто доповiв нам, бо менi це здаеться вкрай важливим. – Вiн обвiв учасникiв наради поглядом.

 – Припустiмо, чехи будуть завойованi до кiнця жовтня: як нам тодi переконати британську громадськiсть у необхiдностi продовжувати вiйну взимку? Ми зажадаемо вiд народу пiти на важкi жертви… i заради чого, власне? Адже ми вже погодилися, що вiд початку не треба було судетських нiмцiв переселяти до держави пiд контролем чехiв.

Галiфакс сказав:

– Саме така позицiя домiнiонiв. Вони абсолютно ясно дали зрозумiти, що iхнi народи не пiдтримають вiйну з такого специфiчного приводу.

Америка до неi не вступить. Ірландцi зберiгатимуть нейтралiтет. Постають сумнiви, де нам шукати хоч якихось союзникiв.

Кедоген зауважив:

– Зрозумiло, е ж iще росiяни. Ми забуваемо, що вони теж мають договiр з чехами.

Довкола столу почулося тривожне бубонiння. Чемберлен промовив:

– Коли я востанне дивився на мапу, Елiку, там не було спiльного кордону Радянського Союзу й Чехословаччини. Єдиний для росiян спосiб втрутитися – це вторгнутися в Польщу або в Румунiю. Тодi обидвi цi краiни вступлять у вiйну на боцi Нiмеччини.

Але ж, навiть попри географiю, залучати саме Сталiна союзником до хрестового походу на захист мiжнародного права! Це неможливо собi уявити.

Горт сказав:

– З погляду стратегii кошмар полягае у тому, що вiйна стане свiтовою, i зрештою нам доведеться битися з Нiмеччиною в Європi, з Італiею в Середземномор’i i з Японiею на Далекому Сходi. У цьому випадку, вважаю, саме iснування iмперii попадае пiд велику загрозу.