На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мій друг Франц Йосиф» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мій друг Франц Йосиф

Автор
Дата выхода
25 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "Мій друг Франц Йосиф" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мій друг Франц Йосиф" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Петро Лущик) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Петро Лущик (нар. 1963 р.) – український письменник, неодноразовий лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2004, 2014, 2015, 2017). Основною темою його творів є українська історія. Вже декілька років автор співпрацює з видавництвом «Фоліо», де побачили світ його книжки «Тамплієри короля Данила», «Ратники князя Лева», «Отроки княжича Юрія», «Поміж двох орлів», «Мушкет з лілією», «Настане день, закінчиться війна…», «Манускрипт з минулого».
Живе і працює у селі Сопошин Львівської області.
1855 рік, самий розпал Кримської війни. Союзні держави воюють з Росією, проте молодому цісарю Францу Йосифу І якимось чином удається зберігати нейтралітет. Та під час поїздки імперією він дізнається, що у Львові на нього готується замах. Хто бажає йому смерті? Союзні держави чи Росія? Чи, може, поляки з українцями?..
Щоб розв’язати це питання, до Львова прибуває столичний ловелас і дамський підлесник Максиміліан Рутецький, який має українське коріння. Та чи вдасться йому розплутати складний клубок інтриг, знайти замовників і врятувати Франца Йосифа?.. Про це читайте в новому романі Петра Лущика.
📚 Читайте "Мій друг Франц Йосиф" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мій друг Франц Йосиф", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– То як, пане Людкович?
– Я радий, що не один лише пан Рутецький уперше насолоджуватиметься виставою, – вiдповiв детектив.
– Смiю запевнити, ви не будете розчарованi, – запевнив Карл Людвiг.
Невдовзi ми пiд’iхали до колонади перед театром. Вiн розташувався на правому березi Полтви i мав досить-таки ошатний вигляд. Оглядаючи його iззовнi, я вiдзначив, що вiн побудований у класичному стилi й органiчно вписуеться у навколишнiй ансамбль. І був чи не найбiльшим театром, у яких менi ранiше доводилося побувати.
– Третiй у свiтi! – гордо мовив вiн. – Лише Ла-Скала i театр у Дрезденi бiльшi.
Я нiколи не бував нi у Мiланi, нi, тим бiльше, у Дрезденi, але охоче повiрив словам ерцгерцога.
Ми увiйшли в театр. Мiстяни, що вже наповнили хол примiщення, шанобливо вiталися з Карлом Людвiгом, iз чого я виснував, що вiн користувався шаною серед знатi.
Видно, ерцгерцог з якогось часу мав тут свою ложу, позаяк, не вагаючись, одразу попрямував до одних з численних дверей.
Я одразу зауважив деяку скутiсть у рухах Теофiла Людковича i зробив висновок, що подiбнi вiдвiдини театру для нього не такi вже й частi, а якщо вони i траплялися, то зазвичай вiн займав мiсце у партерi за два золотих, а не тут, у ложi.
Глядацька зала поволi наповнювалася людьми, обов’язковий у таких випадках шум повiльно затихав. Здавалося, артисти лише чекали цього моменту, коли глядачi затихнуть остаточно.
Велика важка завiса на сценi розсунулася, i почалася вистава…
Карл Людвiг мав рацiю щодо того, що в себе у Вiднi я нечасто пропускав якусь прем’еру. Щоправда, слiд зiзнатися (хоча б самому собi), що я не завжди вiдвiдував вистави заради однiеi лише вистави.
Вистава, дiйство якоi розiгрувалося на сценi, була недурна, артисти викладалися на повну, тож особливих претензiй з мого боку не було.










