На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Посол Царя Царів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фэнтези, Историческое фэнтези. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Посол Царя Царів

Автор
Дата выхода
09 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Посол Царя Царів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Посол Царя Царів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Орест Сандомирський) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Орест Сандомирський (справжнє ім’я – Костянтин Когтянц) народився у 1956 році у м. Дніпрі. Закінчив історичний факультет Дніпропетровського університету. Відомий письменник, що працює у жанрі фентезі. Знаний журналіст, має активну громадянську та життєву позицію. Веде власний блог на Facebook, де висвітлює свої погляди на найактуальніші події сьогодення. Призер конкурсу «Коронація слова» в номінації «Вибір видавців» у 2010 році та володар спеціальної відзнаки «За кращий історико-патріотичний роман» у 2013 році.
У видавництві «Фоліо» вийшлидруком книжки Костянтина Когтянца «Обре, сховайся добре!», «Покохати відьму» та «Монети для патріарха».
Роман «Посол Царя царів. Наввипередки з часом» Ореста Сандомирського дає змогу повною мірою насолодитися сумішшю захоплюючого фентезі з реальними науковими та історичними фактами. Головний герой приймає ім’я Мартин ван Ґелсінґ, чим запускає механізм дуже небезпечних пригод. Він вирушає на Батьківщину, долаючи цілі континенти: Азія, Африка, Америка, нарешті Європа… У будь-якій ситуації, у будь-якій місцевості він та його навички – єдине, на що можна по-справжньому покластися. На своєму шляху він зустрічає чоловіків, жінок, вигаданих, на перший погляд, істот і навіть самого Царя царів, чиїм послом згодом стане… І найважливіше – Мартин робить спроби пізнати себе, усвідомити свою місію, яка лишається незмінною попри час та простір. Хто такий посол Царя царів, куди він прямує, як давно почався його шлях, коли і де завершиться? Відповіді на ці та багато інших питань знайдете у цій книжці.
📚 Читайте "Посол Царя Царів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Посол Царя Царів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Іспанка кидала в нього камiння, але користi з того було мало.
– Готуйся!! – раптом заволав Ден, i метнув у велета спис.
Той, встигнувши побачити, що китаець готуеться метнути, вiдбив спис мечем, проте Ден опинився поряд, i спробував дiстати його шаблею. Велет знову вiдбив удар мечем, i вдарив Дена ногою, але через те затримався на пару секунд, яких якраз i вистачило менi, аби увiгнати шпагу…
Знаете, чому мало хто носить клинки за спиною? Бо падати боляче. Я, здаеться, казав, що не бачив у-шу? Удар лiктя, що збив мене на землю, дуже схожий на тайський бокс.
А франки втекли.
– Дожени, зустрiнемося там, де була засада. Стiй! Спочатку заряди зброю та, – вiн посмiхнувся, – запали свою люльку.
* * *
Кiнь виявився смирним – мабуть, i правда зрадник був пiхотинцем. Я переiхав мiст, та дуже швидко знайшов мiсце, де трiйця iспанцiв завернула до лiсу та погукав португальською. Вiдверто кажучи, мое володiння португальською на рiвнi «моя твоя питай, як пройти Лiсабон?» Але я сподiвався, що iспанцi хоч щось зрозумiють, проте, про всяк випадок, повторив латиною (причому машинально назвав iх iберами, як воно в римськi часи), потiм згадав, що я ж французькою володiю, хоча й пiдзабув трохи, але покликати мовою Мольера та Вольтера не встиг, бо вони вiдгукнулися, а потiм…
– Дон Крiстобаль-Себастиан-Мiгель-Ізабель, барон де Като, щиро вдячний за порятунок! – останнi слова вiн вимовив латиною.
Рокiв сорок, вандейкiвська борiдка, чорнi очi…
– Ми ще не порятувалися!
Я почав ламати колодку своею сокиркою.
– Першу даму!
– А дама зможе битися? Тримайте, поки що, рушницю.
Другий, рокiв сiмнадцять-вiсiмнадцять, виявився Альфонсом… Ну далi я й запам’ятовувати не став, молодшим бароном… Тобто не дуже-то вони знатнi, якщо в батька лише один титул, а не так, як, наприклад, син герцога Йоркського – граф де Марч. Дама трохи, але таки старша за Фiлiпу.



