На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Принц України» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Детективы, Исторические детективы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Принц України

Автор
Дата выхода
27 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Принц України" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Принц України" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Тимур Литовченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
23 лютого 1957 року в Кремлі святкували не тільки День Радянської армії та Військово-морського флоту – політична еліта СРСР мала значно більш ґрунтовний привід для святкування, адже цього дня в Лондоні за загадкових обставин помер гетьман у вигнанні Данило Скоропадський, син гетьмана Павла Скоропадського. Особливо з цього радів радянський генсек Микита Хрущов. По-перше, тому, що ніяких гетьманів в Україні більш ніколи не буде, а по-друге – шлях до укладання повномасштабної торговельно-економічної угоди з Великою Британією відтепер був відкритий.
То хто ж такий був Данило Скоропадський?
Ще будучи зовсім малим, він опинився з родиною на чужині. Проте мрії про незалежну Україну, яку хлопець, хоча й не довго, встиг відчути й побачити зблизька, ніколи його не полишали. Слідуючи заповіту батька, Данило Скоропадський усе своє подальше життя присвятив служінню в ім’я України, був палким патріотом і свято вірив у свій народ. Авторитет гетьманича серед української діаспори був надзвичайно високим, і його, безперечно, можна назвати одним із лідерів українського руху в еміграції. Отже значення цієї людини для українців, які жили за кордоном, важко переоцінити.
Що ж все-таки сталося 60 років тому?…
📚 Читайте "Принц України" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Принц України", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Чудово!
Шарудячи численними складочками сукнi, няня пiшла з гордовито пiднятою головою. За нею почимчикувала i собачка. Гавкати на присоромленого пiдлiтка Мукi бiльш не смiла, та все ж для порядку похмуро сопiла i час вiд часу видавала щось схоже на придушене гарчання.
Данило ж сховав скрипку назад до шафи i тепер абсолютно не уявляв, чим би зайняти себе на весь вечiр. Врештi-решт, вийшов в коридор i, намагаючись не шумiти, попрямував на «офiцiйну» половину гетьманськоi резиденцii. Чим далi вiддалявся вiд житловоi частини палацу, тим повiльнiше й тихiше крокував гетьманич.
Цi дверi охороняли двое вартових, одягнених у красиву парадну форму. Гетьманича вони, зрозумiло, прекрасно знали в обличчя. Знали також, що вiн обожнюе потайки спостерiгати за урочистою, з музикою i барабанним боем змiною варти, яка вiдбувалася щодня опiвднi. Тому при його появi навiть не ворухнулись. Однак уважнi суворi погляди вартових, спрямованi на пiдлiтка, немовби благали Данила забратися звiдси геть, причому якнайшвидше.
Постоявши трохи, гетьманич розвернувся i повiльно поплентався назад до себе. Мабуть, мало не вперше в життi вiн зрозумiв, що вартовi день i нiч безперервно чатують бiля входу в робочий кабiнет його батька не просто заради краси. Вони справдi, в буквальному сенсi слова охороняють життя першоi особи Украiнськоi держави – i це нiякий не жарт! Якщо потрiбно, цi вартовi самовiддано захищатимуть як самого гетьмана, так i всю його сiм’ю – адже в цьому i полягае iхня головна мiсiя.
– Никифоре Івановичу









