Пустоцвiт

Судячи з досвiду попереднiх рокiв, бесiди з цiею людиною впливали на Єлизавету Петрiвну сприятливо. Зрадiлий Олексiй негайно повернувся до iмператрицi.

– Ну що ж, панночко моя, буде чаклун, якщо побажаете!

– Та ти й сам просто чарiвник, Олесю! – государиня була в повному захватi.

– Не я, не я – вiн!

– Облиш, – посмiхнулася Єлизавета Петрiвна. – Хто ж цей самий чаклун?

– От кофею вип'ете й довiдаетесь.

За дзвiночком в опочивальню ввiйшли фрейлiни й прислуга, государиню вмили, зачесали, у ii вухах з'явилися довгастi золотi сережки з невеликими перлинами, батистову сорочку перемiнили на свiжу з найтоншого маркiзету, оздоблену подiбним до павутиння мереживом.

Зверху государиня вдягла розкiшний французький халат, пошитий за останньою модою з атласного шовку малахiтового вiдтiнку з облямiвкою з горностаевого хутра. При цьому блакитнi очi Єлизавети Петрiвни дiстали смарагдового вiдтiнку, i вона стала скидатися на добру, але нещасну царицю мавок з Олексiевих казок.

В опочивальню внесли канапе, зверху поклали шовковий перський килим зеленого кольору. Поруч поставили маленький столик, оздоблений перламутром, на ньому – двi маленькi порцеляновi фiлiжанки зi срiбними ложечками, тацю насолод, свiжi булочки на золотому блюдi, а головне – ледве знайдений пiсля останнього переiзду високий порцеляновий кавник. Для фаворита принесли його улюблене крiсло.

– Я би прилягла, мабуть… – замислено мовила iмператриця.

Одразу принесли ще подушок.

– Ну от, Олесеньку, все готово. Давай кофею поп'емо.

Наступнi пiвгодини пролетiли непомiтно в милiй бесiдi за кавою.

– То де ж обiцяний чаклун? – запитала нарештi Єлизавета Петрiвна, коли з ароматним напоем, бiльшiстю булочок i солодощiв було покiнчено.

– Ви настiльки чарiвна, моя панночко, як цариця мавок! Навiщо вам чаклун?

– А вiн менi потрiбен, щоб камiнчик полiкувати, от! – i капризно, зовсiм по-дитячому випнувши нижню губу, государиня продемонструвала фаворитовi перстень iз трiснутим смарагдом.

– Ну що ж, моя панночко, нехай буде по-вашому: до нас прибув граф Сен-Жермен! Якщо покличете його, вiн i камiнчик у перснi полiкуе, i останнi европейськi плiтки розповiсть, i слушнi поради дасть…

– Ой, як добре, Олесеньку! Ти просто мiй янгол-охоронець: що у тебе попросиш, нехай навiть подумки – усе виконуеш…

Фаворит поштиво схилився перед iмператрицею.