Купіть книгу – вона смішна

– А що це за яскрава зiрка? – Ельза вказала кудись Єлен за спину, всi, крiм мене, озирнулись, i в Ельзи з’явилася, нарештi, можливiсть вивiльнитися з-пiд занадто братськоi опiки Джеббса та встати.

– Це не зiрка, це планета. Венера, – продовжував мудрувати Джим. – А ось там Марс, решта не видно неозброеним оком.

– А якщо в прицiл подивитися? – запитала Ельза. Джеббс засмiявся, чи то просто так, чи то зi злостi за перерванi пестощi – не зрозумiло, хоча всiм було ясно, що дивитися в прицiл гвинтiвки на зiрки пуття мало, якщо тiльки вiн не оптичний.

– Тут прицiлом не обiйдешся, тут потрiбен телескоп, – як завжди спокiйно, нiби розмовляе з дiтьми, вiдповiв Джим. – Мiй удома залишився, а то б я вам показав цю красу…

– Ну, я думаю, що ти i так зможеш показати нам усю свою красу, – Ельза почала наближатися до Джима найрозв’язнiшою ходою зi свого нью-йоркського, та й не тiльки, минулого, проводячи паралельно вендеттiвськi дii по вiдношенню до Джеббса та й просто позицiонуючи себе центральною фiгурою вечора.

Джиммi нiяк не вiдреагував на ii демарш i продовжував дивитися вгору. Прийшовши в порожнечу, Ельза розвернулась i потупала на свое мiсце миритись, а я тiльки зараз зрозумiв, що так багато слiв поспiль у спiлкуваннi з малознайомими людьми я чув вiд Джима тiльки в шостому класi. Тодi до нас у школу прийшов новий учитель i з необережностi, а може, i з легкоi руки своiх нових колег-iнтриганiв, якi не попередили новенького, що у нас навчаеться такий хлопчик, як Джим Гаррiсон, ледве урок почався, як новенький вiдразу ж почав робити Джиму зауваження за те, що той не слухае вчителя, а читае на уроцi якусь книгу.

Хоча навiть не читае, а мабуть, просто розглядае картинки, тому що читати з такою швидкiстю, з якою вiн гортае сторiнки, неможливо. Джиммi нiяк не вiдреагував на його зауваження – вiн просто не мiг собi припустити, що хтось може звертатися до нього пiд час уроку i тим бiльше вчитель. Коли ж молодий i до цього пам’ятного в його життi уроку i ще не до кiнця досвiдчений викладач пiдiйшов до Джима i взяв його книгу, той пiдвiв, нарештi, на вчителя свiй погляд.

– Це пiдручник з термодинамiки для третiх курсiв технiчних коледжiв? Ти можеш скiльки завгодно його дивитись, але ти не знайдеш тут порнолистiвок, якщо, звичайно, iх тут не сховав твiй батько! – Самогубець засмiявся iстеричним смiхом своему останньому жарту, обертаючись при цьому до класу в пошуках пiдтримки, але вiдповiддю йому була тiльки мертва тиша i дзижчання мухи.