На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ті, що живуть під землею» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Ужасы / мистика, Ужасы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ті, що живуть під землею
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Жанр
Дата выхода
26 октября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Ті, що живуть під землею" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ті, що живуть під землею" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Назарій Вівчарик) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Віталік змушений був повертатися з заробітків у рідне село, що під Києвом, через трагічну звістку з дому. Намагаючись усамітнитися, він засиджується біля колодязя за хатою, куди необачно впускає перстень батька. Спустившись до колодязя у пошуках родинної реліквії, Віталік потрапляє у зовсім інший світ, де йому доведеться зібрати в кулак усю свою мужність, щоб вижити у двобої з істотами підземелля…
📚 Читайте "Ті, що живуть під землею" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ті, що живуть під землею", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Хлопчина гарно попадав у ноти i, безперечно, мав трохи таланту. Тож Вiталька не здивувався, коли раптом через скрипiння в навушниках знову залунав той самий голос, тiльки трохи старший, хрипкiший. Вiталька подумки порадiв за однокласника – значить той не зрадив своему захопленню.
Поiзд ще пару годин почугикав, а тодi збавив хiд i став пiдповзати до мiста. Киiв був весь мокрий, незатишний. У навушниках ведуча новин щось говорила про зливу, яка пройшла областю i пiдтопила поля зi збiжжям. Вiталiку було на це начхати.
Тут будет реклама 1
Там, де вiн працював останнi роки, було багато води, тож вона хлопця не турбувала. Турбувала його телеграма, вiрнiше, ii змiст, який не давав хлопцю спокою. Пiсля школи вiн трохи, для годиться, повчився в унiверситетi, та зрозумiв, що вища освiта не для нього. Посварившись з батьком, вiн подався до дядька на Камчатку, де перетираючи червону iкру з сiллю i прянощами, долав свiй юнацький максималiзм. А дарма. Треба було помиритися з батьком, а тепер-от виявилося вже пiзно…
– Вiталя! Е-е-е! Ти де тут взявся? – з мурашнику, що копошився на вокзалi, вигулькнуло знайоме обличчя.
Тут будет реклама 2
Вiталiк придивився. То був Вован.
– О! Привiт! А ти який був шустрий, такий i е, – зрадiв появi однокласника Вiталiк. – Ти чого тут?
– Та я ж он в iнтернет-центрi працюю адмiнiстратором. Задовбався сидiти, думав вийти покурити, а тут бачу – ти! Слухай, Веталь, коли ж це я тебе останнього разу бачив? А ти якось змiнився! – не вгавав Володя.
– Постарiв чи не? – поцiкавився серйозно у однокласника Вiталiк.
Тут будет реклама 3
– Та не, не те щоб постарiв. Ти став якийсь дорослiший, серйознiший, мужнiший!
– Ну дивись менi. Повiрю на слово.
– То де ти тут взявся? Я тебе пiсля школи, мабуть, i не бачив. – перепитував Володя, поки вони прямували через залу очiкування надвiр.
– Не бачив, бо я на Камчатцi iкру робив. Я ж ото пару рокiв повчився в унiверситетi та й кинув. Не те, щоб не мiг вчитися, просто ти ж знаеш, яка в мене була поведiнка. Я там одного викладача якось уперiщив, щоб не дiставав, а вiн на мене поскаржився, то мало пiд статтю не попав.
Тут будет реклама 4
Порадили краще тихо пiти з унiверситету. Ну то я i пiшов.
Володька смачно затягнувся цигаркою i задумався.
– Це ж ти, мабуть, червоноi iкри наiвся! І риби!
– Та не, Вован. На все життя не наiсися, – посмiхнувся Вiталiк. – Зажди, я пирiжка куплю, бо iсти хочу як вовк.
Наминаючи пирiжки, Вiталiк розпитував у Володьки про iнших однокласникiв.
Мнения
О книге «Ті, що живуть під землею» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Ті, що живуть під землею» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Назарій Вівчарик! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
