Сон тіні

Про те, як вона навчалася у пансiонi для шляхетних панночок, можна дiзнатися з повiстi «Без корiння». У Киевi вона також брала уроки музики у Миколи Лисенка.

А далi батько i мачуха, занудившись провiнцiйним киiвським побутом, перебралися до Санкт-Петербургу, де дiвчина змушена була вести пусте й беззмiстовне свiтське життя: «Ноель мусила бувати у товариствi, на царських прийомах, в театрах, на балах…»

Але потяг до науки перемагае, вона навчаеться в Археологiчному iнститутi, навiть пише кiлька статей.

Водночас вiдвiдуе лекцii в Академii мистецтв та бере уроки спiву в консерваторii у спiвака i професора Олександра Мишуги, який високо цiнив вокальнi данi Наталени й радив iй вступити до опери.

Однак мачуха не дрiмала i хутенько пiдiбрала для пасербицi наречених: ii «далекого кревняка, дона Фернандо Енрiко де Кастро. Можеш спинитись на значному землевласниковi князевi Чавчавадзе. Врештi, третiй – блискучий гусар, ротмiстр Кисiлевський. Цей, щоправда, без титулiв i тутешнього походження – вiд запорожцiв, але мае в Петербурзi величезнi зв’язки».

Мачуха намагалася будь-що притлумити Наталенин потяг до науки та спiву, хоча дiвчина добилася неабиякого успiху. Олександр Мишуга запропонував iй дебют в оперi у петербурзькому французькому iмператорському Михайлiвському театрi. Степан Росоха у 1943 р. в передмовi до «Легенд старокиiвських» писав: «Дебют у трьох п’есах рiзного типу пройшов блискуче. Наталена дiстала ангажеман не тiльки до «Thе?tre Michel», але й до «Thе?tre Gymnase», з яким саме тодi була славна акторка Jane Gadding, що в тi часи конкурувала зi славою вже старiючоi Сари Бернар».

Опiсля вона отримала головну роль у «Сафо» Альфонса Доде, викликавши iстерику в iнших актрис.

На балу у княгинi Ксенii Олександрiвни Наталена познайомилася з перським дипломатом, сорокарiчним князем з екзотичним iменем Іскандер Гакгаманiш iбн Куруш. І вiдразу закохалася. А вiдтак опинилася у Персii, де ледь не вийшла замiж за князя, але все ж таки утекла.

Вона не повернулася анi до Росii, анi до Украiни, бо у 1908 роцi царська влада запропонувала ii батьковi, як французькому громадяниновi, покинути межi iмперii.

Отже вона знову в Іспанii i до лiта 1911 року живе у Мадридi в дядька Лоренцо, який облаштував для неi цiле малярське ателье. Наталена учиться в Мадридському унiверситетi, студiюючи археологiю та арабiстику.

Мало що бракувало, аби Наталена не стала iспанською письменницею. Але знову втрутилася доля.