Сон тіні

Тодi сипала навхрест «Маковiйське зiлля» i крихотки просфори, промовляючи:

Святий Аврам на зiлля орав,

Мати Божа поливала,

Людям на потребу благословляла.

Закiнчувала свiй обряд побажанням курятам, щоб вони «росли здоровi» та щоб було iх «як маку».

Для баби Северини все було живе i посвятне: i вода, i земля, i вогонь. Борони Боже, щоб хтось при бабi плюнув у вогонь! Тодi вона гасила «сплюгавлену ватру», вигребала до чиста увесь жар i закопувала його. А новий вогонь розпалювала вiд своеi лампадки, переносячи його «страсною свiчкою» з зеленого воску, що принесла ii зi святого Киева з прощi у Лаврi.

Ранком, вибираючи воду з криницi, баба «вiталася» з нею:

– Добрий день, Водо Уляно, Земле Тетяно.

Доторкалася кiнцями пальцiв i землi. Коли ж зривався вiтер, умовляла його:

– Вiтре Дмитре! Вiй до того краю, де нiкого не маю!»

На початку 1893 року бабуся Теофiля померла, i Наталенин вуйко Евгенiо вiдiслав ii до монастиря Нотр дам де Сiон у Пiренеях.

«Крiм вуйка-теолога нiхто не вiдвiдував Ноель-Естрельiту, – читаемо у повiстi «Хрест», – нiхто не брав ii додому, анi на ферii (канiкули.

1898 року ii тiтка Інес, яка була старша вiд Наталени лише на десять рокiв, вийшла замiж i забрала дiвчину з монастиря. Описала це письменниця захоплюючими словами:

«І от травневим ранком до життя сироти увiйшла казка. Мала вона – як це й повинно бути у казцi – постать Доброi Феi, яка назвала себе Ноелiною тiточкою Інес.

Перебуваючи уже другий рiк на шлюбнiй подорожi Європою, молоденька двадцятилiтня Інес схотiла – повна особистим щастям – зробити радiсть Кляринiй сирiтцi i взяти ii у подорож iз собою. Ласкавiсть тiточки Інесiльi була така безмежна, що запропонувала небозi самiй вибрати собi маршрут. Справжня казка!

Добра Фея з’являеться з травневих квiтiв, дотиком чарiвного прутика змiняе звичайний гарбуз на золотий повоз, а нiкому не потрiбну Попелюшку на щасливу принцесу, бажання якоi стають дiйснiстю!

Ноель назвала три мiста, якi хотiла побачити: Рим, Бургос i… Аахен.

Чоловiк тiтки дон Лоренсо – арабiст i археолог – викладав у Мадридському унiверситетi. У 1899 року Наталена жила у Мадридi у маминоi кузинки Касiльди Медiначелi, котра була двiрською дамою, подругою королеви Марii-Крiстiни.