Шляхами і стежками життя

], бо книжка ця була конфiскована царською цензурою, а тому менi ii принiс як «раритет» знайомий лiтературний «цензор».

Потiм дуже швидко – анi не тривало це 4 роки – я цiлком розiйшлася з родиною батька. Жила в Персii[75 - Персiя – регiон у Пiвденно-Захiднiй Азii, територiя якого приблизно вiдповiдае сучасному Ірану, який мав цю назву до 1935 р.], знов в Еспанii, в Італii, у Францii.

З ким би я там могла говорити у слов’янських мовах?

У свойому пестрому життi довелося менi також якийсь час бути актрисою. Грала я в Парижi, в Петроградi як французька актриса.

Але раз довелося менi грати також i в росiйськiй мовi.

Було це за мого побуту в Киiвi. Серед акторiв, моiх «професiональних товаришiв», я мала багато знайомих.

Якось я вiдвiдала родину Олександра Крамського[76 - Ідеться про театрального дiяча Олександра Михайловича Крамського, який був соратником М. Соловцова та адмiнiстратором його театру в Киевi.], тодi головного режисера Киiвського театру «Соловцов»[77 - Театр Соловцова – один iз перших театрiв Киева з постiйною трупою.

Заснований у 1898 р. вiдомим росiйським актором та драматургом Миколою Соловцовим; був розмiщений на територii колишньоi садиби професора Киiвського унiверситету Ф. Мерiнга на Миколаiвськiй площi (тепер це площа Івана Франка – примiщення Нацiонального академiчного драматичного театру iменi Івана Франка).].

Олександр Михайлович мене радiсно привiтав: «Мусиш нас визволити, Кармен!». Еспанським звичаем я маю кiлька хрещених наймень. Зовуть мене: Кармен Альфонса Фернанда Естрелья Наталена.

Актори залюбки називали мене найменням Кармен як найбiльш iм «знайомим» з опери Бiзе!

– Маемо все випродано до послiднього мiсця та ще на п’ять спектаклiв «Ерос i Психе» Жулавського. А Юренева[78 - Юренева Вiра Леонiдiвна (1876–1962) – росiйська актриса. У згаданому «Театрi Соловцова» грала 4 сезони в перiод вiд 1906 р. до 1919 р. У п’есi Єжи Жулавського «Ерос i Психея» (написана 1904 р.) саме В. Юренева зiграла головну роль.] захворiла. Хоч вiшайся! У тебе «генiальна» пам’ять.

Грай «Психe»! Анi не зазначимо на афiшах, що граеш за Юреневу!

Я прийшла в жах вiд цiеi пропозицii. Де ж таки! Я грала лише у французькiй мовi. Слов’янськими мовами всiма говорила з мiцним «чужим» акцентом.

– То вже не твiй клопiт! – стояв на своему Крамський. – Я тебе «нaтаскаю»! Вимовлятимеш як членка Московського художнього театру[79 - Московський художнiй академiчний театр (МХАТ) – драматичний театр у Москвi, заснований К. Станiславським та В.