На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Зло не має влади» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Детские книги, Детская фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Зло не має влади

Автор
Дата выхода
30 сентября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Зло не має влади" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Зло не має влади" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Марина и Сергей Дяченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
«Зло не має влади» – останній роман трилогії про пригоди школярки-семикласниці Ліни Лапіної (до трилогії також входять романи «Ключ від Королівства» і «Королівська обіцянка»). Ця трилогія вийшла в новій серії видавництва «Фоліо» «Світи Марини та Сергія Дяченків», у якій будуть опубліковані майже всі твори (понад 20 томів) письменників, перекладені українською та чудово ілюстровані. Також у цій серії 2017 року вийшов друком роман «Страта».
Що чекає Королівство, мешканці якого забули свого короля? Звісно, воно приречене на загибель та запустіння. Тим більше коли його осаджує Сарана – жахлива стонога і сторука навала змітає й витоптує все на своєму шляху, і немає від неї порятунку. У Ліни, мага дороги, є лише три дні, щоб урятувати Королівство…
📚 Читайте "Зло не має влади" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Зло не має влади", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
)
Тим часом дверi вiдчинилися, вiдкриваючи напiвкруглий отвiр, i ми ввiйшли.
Максимiлiан позував, кажучи: «маленький замок». Зсередини вiн здавався куди бiльшим, нiж iззовнi. І вигляд мав досить лиховiсний – особливо якщо дивитися нiчним зором.
Попiд високим чорним склепiнням бiгали iскринки. Повiтря було напрочуд свiжим, як пiсля грози. Слiдом за некромантом я зiйшла гвинтовими сходами, проминула якийсь коридор i знову опинилася пiд вiдкритим небом – у внутрiшньому дворику з чорною альтанкою, схожою на розчепiреного павука.
Максимiлiан ворухнув пальцями. Я замружилася: над альтанкою спалахнула вогненна куля завбiльшки iз футбольний м’яч. Навколо посвiтлiшало.
– Що ти iстимеш? – Максимiлiан кивнув менi на крiсло з високою спинкою.
Я сiла. (Їсти хотiлося жахливо!)
– Я не iм жаб, летючих мишей, хробакiв та iншоi гидоти…
Максимiлiан лагiдно посмiхнувся:
– А як щодо млинчикiв iз варенням?
– Млинчики я iм, – повiдомила я поблажливо.
Максимiлiан свиснув. Згори – менi здалося, з неба – спустився на павутиннi великий волохатий павук. Зважаючи на те, як повiльно вiн розгойдувався, важив, бiдолаха, кiлограмiв iз п’ять.
– Накрити на стiл, – наказав йому Максимiлiан. – Млинчики, варення, фрукти, чай.
На ходу згортаючи павутину, той нечутно ковзнув у вiдчиненi дверi.
– А сюди ж Сарана не дiстанеться… – сказала я з якогось дива.
– Можливо.
– Тодi навiщо? Навiщо набиватися Гарольдовi в союзники? Навiщо пертися до iншого свiту й витягати мене? Ти ж i так пересидиш тут, за кам’яною стiною, жуючи млинчики!
– Шукаеш, у чому мiй зиск?
Я глибоко зiтхнула.
– Максимiлiане… де Оберон i що з ним трапилося?
Вогненна куля повiльно оберталася в повiтрi. Їi поверхнею перебiгали спалахи, й це було по-справжньому гарно. Максимiлiан примружено дивився на вогонь.
– Його забули, Лiно…
– Де вiн?!
– Я не знаю. Може, сам пiшов. Може, його витиснули з цього свiту… як вода витiсняе надувний м’ячик.











