На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Варан» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Героическая фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Варан

Автор
Дата выхода
10 января 2013
🔍 Загляните за кулисы "Варан" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Варан" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Марина и Сергей Дяченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Дивовижний світ зі своїми законами. Маги, які творять дива і знають наперед думки простих людей. Захоплюючи пригоди, неймовірні тварини, живі поля і ліси – у романі М. Та С. Дяченків «Варан» є все, що потрібне «справжньому» фентезі. Але є і те, що відрізняє прозу Дяченків від інших, – філософський зміст, одвічні питання, на які, можливо, немає відповіді, але які повинна задати собі кожна людина…
📚 Читайте "Варан" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Варан", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Нiла не зронила нi пари з вуст – недвижно сидiла в сiдлi, дивлячись то на Варана, то на намисто, а то на вартового. По плечах ii скрапувала вода.
– Я купив це, – до Варана повернулась певнiсть. – Я не вкрав. Я заплатив.
– Таж грошi фальшивi, – глухо сказав ювелiр. – Фальшива сотняга, хлопче.
* * *
Печера Справедливостi, iнакше В'язнична Кишка, мала один тiльки вихiд. Суддi й пiдсуднi, присудженi на смерть розбiйники й сам князь, якби вiн схотiв спуститись у Кишку в разi якоi потреби, обов'язково мали пройти через лаву збройноi варти, поминути шпичастi ворота й камiннi дверi, такi низькi, що входити в них доводилось ледве чи не навкарачки.
Плин людей, що iх поглинала й вивергала Кишка, не зменшувався нi вдень, анi вночi. Хто нiс скаргу, хто – вирок, а кого й вели на плаху. Сезон був у розпалi.
Варан iшов, супроводжуваний вартовим, через усе мiсто. Майже бiля самих ворiт Кишки, задихаючись вiд бiгу, його наздогнав дивно блiдий батько:
– Пожди! Служивий! Пожди, ходiмо разом! Вiн же шмаркач…
Вартiвник скинув на нього байдужим оком:
– Батько?
– Еге…
– Іди в канцелярiю, пиши прохання.
– Менi до суддi треба…
Вартiвник, мов граючись, зняв iз плеча пiку-гарпун iз зазубреним наконечником. Спрямував у груди Варановому батьковi:
– Іди в канцелярiю.
Батько подивився Варану в очi.
Мабуть, був ще шанс дременути. На вечiрнiх вулицях – натовпи, можна загубитися. Можна пiрнути в яку-небудь крамничку й переждати переслiдування. Можна пролiзти вночi в порт, напроситись веслувати на судно, що йде за море, можна поiхати – й нiколи не вертатись.
Варан стояв за спиною вартiвника, нiким особливо не пильнований. Переступав з ноги на ногу, мовби вечiрне тепле камiння палило босi ступнi.
– Ходiмо, – вартовий знову закинув пiку на плече.
І Варан пiшов.
В'язнична Кишка освiчувалась олiйними лампами. Звiдкись дув протяг; подейкують, що через вентиляцiйнi щiлини можна втекти. Варан чув таку помовку давним-давно, ще коли допомагав батькам у харчiвнi; двое засмаглих опасистих морякiв перешiптувались у кутку пiд наметом, а Варан протирав столи i все чув…
Протяг повiвав по лицi студеним потiчком.
Вартовий здав Варана з рук на руки судейському урядниковi в потертому чорному балахонi. Той одвiв його в низьку пiвкруглу печеру, де, розсiвшись на гнилих пiдстилках, ждав вирiшення своеi долi цiлий виводок всякого наброду – чоловiк з п'ятнадцятеро, один страшнiший за одного.











