Темний Світ. Рівновага

Проiхала мiлiцейська машина, не побажавши навiть чхнути на дике правопорушення «учнiвськоi» «Лади».

– Хто ви такий? – запитала я дуже тихо.

– Подивись, – порадив вiн так само без усмiшки.

Я стисла амулет у долонi. Вiн стояв передi мною, бiлий, неначе вморожений у лiд, не схожий на людину.

– Ви що, теж Тiнь?!

– Ображаеш, – вiн справдi, здаеться, трохи образився.

Я не знала, про що з ним iще говорити. Я його боялась… i водночас розумiла, що треба зараз розпитувати, багато, жадiбно.

– Аварiя була насправдi? Там, на мосту…

Вiн подивився глумливо:

– Ти знаеш, що таке iнiцiацiя у традицiйнiй культурi?

– Обряд дорослiшання, пов’язаний зi смертю i вiдродженням, – вiдповiла я, не замислюючись.

– От ти й вiдродилася. Поздоровляю.

Я закусила губу. Але ж це правда. У всiх традицiях початок нового життя, набуття нового статусу саме так i вiдбуваеться: претендента нiби вбивають – не насправдi… а потiм вiн народжуеться заново.

– Це якась… секта?

Вiн похитав головою. Пiшов до своеi машини, вiдчинив пасажирськi дверцята – мовляв, сiдай.

Я не зрушила з мiсця.

– Сiдай, – сказав вiн примирливо. – Не бiйся… Тепер я буду за кермом.

* * *

Вiн одвiз мене на задвiрки унiверситету, де я за два роки анi разу не була. Припаркував машину, зняв з пожежного щита залiзний багор i пiдчепив кришку каналiзацiйного люка. Вiдкрився колодязь, знизу вiдчутно вiйнуло вогкiстю й гнилизною.

– Не пiду, – сказала я.

Вiн подивився докiрливо:

– Ти менi не вiриш?

Я раптом зрозумiла – вiрю. Оцiй дивнiй iстотi, яка, цiлком можливо, взагалi не людина. Яка спершу на мене горлала, наче фельдфебель, потiм загнала пiд вантажiвку, трохи не вбила…

Я вiрю, що вiн не бажае менi зла й не допустить, щоб мене хтось скривдив.

– Там брудно й темно, – сказала я вже не так твердо.

– У тебе ж нiбито е лiхтарик?

Вiн дивився на мене, цiлковито впевнений, що я полiзу в колектор.

Унизу було геть не так брудно, як я боялася. Услiд за Інструктором я пройшла по досить широкiй трубi й опинилася перед дверима з кодовим замком. Дверi були на вигляд дуже старi, масивнi, рокiв, мабуть, з п’ятдесятих минулого столiття. Або сорокових. А сейфовий замок вiдносно новий.

Замок спрацював, дверi скреготнули. Інструктор зайшов перший.