Печера

Двое похмурих чоловiкiв, що сидiли праворуч i лiворуч вiд жiнки, похмурнiли дедалi бiльше.

По периметру великоi круглоi кiмнати йшла, опустивши хвоста, невелика сiра кiшка.

Ледь чутно гурчав кондицiонер.

– Починайте, Тодiне, – поволi мовив бородань. – Починайте, але… в разi застосування травматичних методiв вам будуть потрiбнi особливi санкцii. Звертайтеся в координатуру.

Жiнка рвучко пiдняла голову – бородань зупинив ii порухом руки. Сказав сухо, нi до кого зокрема не звертаючись:

– Повноваження за фактом антивiктимноi поведiнки передаються Пiзнавальнiй главi i пановi Тритану Тодiну особисто.

Чоловiк iз зеленими очима вiдкинувся на спинку крiсла. Якщо вiн i був задоволений – зовнi це не проявилося нiяк.

Роздiл другий

Розганяй пробiг очима по оберемку ксерокопiй, довго вивчав ядучий допис у «Плiткарцi», нарештi, гмикнувши, пiдняв очi на Паулу:

– Мало.

– Скiльки було, – Паула прекрасно знала, що цим «мало» вiдгук про ii роботу не обмежиться.

– Довго запрягаеш, Нiмробець. По верхах хапаеш… Касети вiд Ковича вже мають лежати отут! – i Розганяй пальцем вказав мiсце для касет на своему захаращеному столi.

Паула зiтхнула:

– Вiн хоче особисто з режисером…

– Та менi начхати, що вiн хоче! Це твоя робота, ясно? Не в «скляночцi» каву пити цiлими днями i не з операторами женихатися, а розкрити рота, домовитися з Ковичем i принести менi касети!.

Паула спалахнула. Докiр був напрочуд несправедливий.

Сьогоднi вранцi вона справдi випила в «скляночцi» двi чашечки кави, але тiльки тому, що в неi злипалися очi! Тiльки тому, що вона до ранку боялася лягти в лiжко й заснула на свiтанку, в крiслi, за розшифровкою якогось дурного iнтерв'ю! І проспала – о щастя, глибоко й без сновидiнь – усього двi години чистого часу! Та Розганяй про це нiчого не знае, а цiлком безпiдставно лае за каву i за операторiв, бо в «скляночцi» Паула зустрiла Саву з чотирнадцятого каналу, а Сава ii навiть НЕ ВПІЗНАВ!.

Либонь, змiна виразу ii обличчя пiдказала Розганяевi, що цього разу вiн перегнув. Принаймнi iншi образливi слова, заготовленi ним для нехлюйки Нiмробець, так i залишилися невисловленi.