Мігрант

Навряд чи цiею штукою так складно керувати…

Вiн похопився, пригадавши, що вiдстае вiд решти, затримав дихання й стрибнув за борт. Вода виявилась несподiвано теплою. Крокодил iз величезною втiхою поплавав би, понiжився у хвилях, але всi вже вибрались на берег – i вiн iз нехiттю пiшов слiдом за колективом.

Зеленоволосий вибрався на берег останнiм. Плавати вiн, усупереч побоюванням Крокодила, умiв незгiрш за iнших. Просто дуже нервував i не вмiв того приховувати.

– Усiх вiтаю, – чоловiк у коротких штанах говорив не пiднiмаючи голосу, але балаканина новоприбулих одразу стихла.

Хлопчаки моментально вишикувалися. Крокодил завбачливо став на лiвому фланзi. До нього – мабуть, iнстинктивно – знов прибився Тимор-Алк; виявилося, що зеленоволосий вищий за Крокодила майже на пiвголови, та й решта претендентiв, навiть зовсiм юнi, зростом не поступаються дорослим.

Красеня, що першим стрибнув iз човна, звали Полос-Над. Крокодил уважно слухав iмена iнших, намагаючись запам'ятати з першого разу. Багато хто нервувався, ховаючи страх за смiхом чи бравадою. Таких iнструктор умить ускромлював:

– Спокiйно. Поки що менi треба вiд тебе тiльки iм'я, бiльше нiчого. Повтори.

– Андрiй, – сказав Крокодил, коли до нього дiйшла черга. – Васильович. Строганов. Можна просто Андрiй.

– Мiгрант? – сухо спитав Айра.

– Так.

– Човен там, – вiн перевiв погляд на Тимор-Алка. – А це що в нас за блiдо-зелена парость?

У лавi засмiялись.

– Не зрозумiв, – сказав Крокодил. – Що значить…

– Значить, що човен там, – Айра знову кинув на нього погляд сiрих, iз бузковим полиском, мутнуватих очей. – Сiдай у човен, i щасливоi дороги назад.

– Не зрозумiв, – повторив Крокодил i вперше справдi розгубився.

– Як тебе звуть? – iгноруючи Крокодила, Айра дивився на зеленоволосого.

– Тимор-Алк, – вiдповiв парубок, цього разу несподiвано високим дзвiнким голосом.

– Ти метис?

– Так.

– Тобi потрiбнi повнi громадянськi права?

– Так.

– А ти певен, що вони тобi потрiбнi?

– Певен, – Тимор-Алк дивився в каламутнi очi iнструктора, i його власнi зiницi поволi туманiли. – Певен. Так.

– Заждiть-но, – сказав Крокодил. – Менi сказали, що я маю право скласти Пробу, як i всi iншi.