На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Господар колодязів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Научная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Господар колодязів

Автор
Дата выхода
28 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "Господар колодязів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Господар колодязів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Марина и Сергей Дяченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
До нашої книжки увійшли три повісті Марини та Сергія Дяченків: «Господар колодязів», «Зелена карта», «Земля веснарів». Вони дійсно являють нам різні «світи Дяченків».
«Зелена карта» – розповідь про наш сучасний світ, Київ 1990-х з його труднощами і розгубленістю людей, а «Господар колодязів» – це вже світ фентезі – з його магією, дивовижними створіннями: ельфушами, королевою верхівців і майже середньовічним буттям князівств, що ворогують між собою. «Земля веснарів», на перший погляд, це детективна історія пошуку вбивці, яка перетворюється на розповідь про зіткнення різних цивілізаційних моделей, коли люди стикаються з чимось їм незрозумілим і, як їм здається, огидним і небезпечним. І тому представники цих світів, як би їм не хотілося співпрацювати мирно одне з одним, не можуть знайти спільної мови. І тільки бажання знайти вбивцю (хоча і з різними наслідками для нього), щоб не карали безвинних, веде до виникнення хоч якогось розуміння іншого світу.
Але головним у всіх повістях є не зовнішня, так би мовити, сюжетна лінія, а глибоке проникнення у сутність людської душі, у те, чого не можна побачити, але так потрібно зрозуміти, щоб ці такі різні, однак такі подібні за людськими переживаннями світи збереглися, а не розсипалися на порох…
📚 Читайте "Господар колодязів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Господар колодязів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Але я ж i так буду вiрний Вухатому… У мене i в думках не було зрадити його!
– Зараз ти молодий, – заперечив Господар Колодязiв, роблячи крок уперед, пливучи крiзь хиткий простiр, нiби крапля олii поверхнею води. – Нинi ти наiвний… Твоi клятви легкi… i легко забуваються. Прапорець – вiчний… Тобi доведеться деякий час дивитися менi у вiчi.
– Я мушу впустити вас у свою душу? – iз жахом запитав Юстин.
– Тобi нiчого боятись. Я тiльки залишу там червоний шовковий прапорець. Непомiтний, розмiром з горiхову шкаралупу.
– Я не впущу вас, – сказав Юстин, вiдсуваючись назад.
– Але ж ти хочеш бути князем?
– Але я i так вiрний Звору! Вiн нiчого не говорив про…
– Звор дуже мало говорить, набагато бiльше робить. Ти хочеш бути князем?
– Хочу!
– Тодi ти мусиш прийняти прапорець.
Зробилося тихо. Вогники в нiчних лампах ледь жеврiли.
– А якщо я не прийму? – пошепки запитав Юстин. Темна фiгура похитнулася:
– Тодi я пiду… Князем стане iнший юнак.
– У в’язницi?!
– Так. А iншi мертвi, i ти теж будеш мертвий. Тому що мудрий князь нiколи не залишить живим претендента на трон настiльки ж законного, як i вiн сам…
– Це неправда!
– Ти сам сказав про це Звору. Ти сам зрозумiв сенс цього жорстокого, не сперечаюся, вчинку… Хто говорив тобi, що бути князем – просто?
– Нiхто не говорив, – сказав Юстин, раптово вiдчуваючи повний спокiй. І – порожнечу.
Господар Колодязiв знову ступив уперед – i одним рухом перемiстився через усю кiмнату, опинившись просто перед Юстином:
– Ти боiшся.
– Я не боюся, – сказав Юстин, розумiючи, що бреше.
– Зараз вирiшуеться, бути тобi князем чи черв’яком. Мертвим черв’яком. Думай.
Юстин перевiв погляд на вiкно. За парчевими портьерами позначились обриси веж на сiрiючому небi, потьмянiла зiрка, що всю нiч дивилась у вiкно.
Трояндовий запах розтанув, змiнившись запахом сиростi.
– Я подумав.
– Ти готовий?
– Нi, – сказав Юстин. – Я не буду.
– Не будеш князем?
– Не буду людиною, в чиiй душi побував чужий. Не буду пiдставкою для червоного шовкового прапорця. Не буду вбивцею своiх братiв…
– Значить, ти мертвий. Коваль Арунас – князь.
– Нехай так, – сказав Юстин.
І нiчого не вiдчув.
* * *
У кiнцi галереi стояв стражник. Юстин вiдсахнувся; стражник насторожився, але Юстина не помiтив.











