Цифровий, або Brevis est

І з колосальною перспективою.

– Так бувае? – недовiрливо запитав Арсен.

– Забув? Я тобi розповiдав про нашу контору: ми працюемо, серед iншого, над психологiею та соцiологiею мережевих iгор. Спiвпрацюемо з розробниками. Йдеться про серii iгор нового поколiння: таких, що поруч з нею «Королiвський бал» здасться будиночком Барбi.

І вiн глянув несподiвано гостро, з-пiд лоба. Арсен подумав, що замолоду Максим, напевно, займався боксом – не дарма такi великi круглi вуха так щiльно прилягають до голови.

– Так, i все-таки, – непевно почав Арсен, – у чому ця робота… полягае?

– Багато аспектiв. Тестувати iгри, випробовувати за завданням окремi фрагменти та властивостi. Робити, по сутi, майже те саме, що ти робив своiм Мiнiстром: жити в грi. У багатьох iграх.

– Вау, – тихо промовив Арсен, ще не готовий вiрити своему щастю.

– Отож-бо й воно, що «вау». Є нюанс: я не гарантую, що ти одержиш це мiсце. У нас дуже конкурентний бiзнес. На одне мiсце наразi претендуе кiлька десяткiв душ народу.

– Менi iх наперед жаль, – подумавши, сказав Арсен.

Максим розсмiявся:

– Не варто занадто серйозно до всього цього ставитися, це гра: ти надiешся на виграш, але маеш бути готовий до програшу. А якщо ти переможеш… Ти здобудеш владу, таку саму, а то й бiльшу, нiж влада Мiнiстра. У реалi. Тут i зараз.

Вiн обвiв кiмнату широким жестом, нiби запрошуючи Арсена царювати серед запилюжених стелажiв, монiторiв та офiсних столiв.

– Так бувае? – повторив Арсен ще недовiрливiше.

– Запевняю тебе.

Максим перевiв погляд на екран свого ноутбука. Рибалка вже пiдходив до ринкового майдану й саме пробирався в юрбi.

– Як тiльки сервер не висне? – пробурмотiв Максим.

– Чого так багато людей?

– Сьогоднi п’ятниця, пора приносити жертву Чорнiй Богинi.

– Вони й досi…

– Так, i щоразу глядачiв дедалi бiльше.

– Гидота.

– Авжеж. Хочеш подивитися?

Арсен завагався.

– Я вже бачив. Коли Мiнiстр востанне йшов на Асамблею…

– І як тобi?

– Дуже натуралiстично, – зiзнався Арсен.

– Передовi технологii, – рибалка, корячись ледь помiтним рухам мишки, просувався по вулицi, брукованiй кругляком. – Уяви, що буде, коли почнеться повальне переоснащення: не просто геймерськi окуляри та рукавички, а стенди-тренажери з цiлковитим ефектом присутностi.

– Кому це треба? – Арсен присунувся ближче до екрана. – Запаришся бiгати з мечем.