На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Цифровий, або Brevis est» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Научная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Цифровий, або Brevis est

Автор
Дата выхода
27 марта 2013
🔍 Загляните за кулисы "Цифровий, або Brevis est" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Цифровий, або Brevis est" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Марина и Сергей Дяченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Арсен Сніжицький, чотирнадцять років (скоро буде п'ятнадцять). Це в реалі. Але реальне життя його не дуже цікавить. Арсен – ґеймер, природжений ґеймер, для якого гра – і є життя. У грі він майже всемогутній Міністр, у якого є влада і гроші. Та влади і грошей завжди на всіх не вистачає, як в реалі, так і в грі. І Міністр програв, був страчений прилюдно на головній площі віртуального міста…
Це кінець?… Та ні, це тільки початок, початок нової гри.
Максим – преферансист з нічного Інтернет-клубу. Максим може все, майже все. Причому в реальному житті. Чи все ж таки в грі?… Так чи інакше, Арсен починає співпрацювати в Максимом. Велика Гра починається…
📚 Читайте "Цифровий, або Brevis est" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Цифровий, або Brevis est", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І народила iхнiх дiдiв якась собача невдаха вiд пещеного породистого пса…
Якби я мiг, думав Арсен, перевести вас у цифру й узяти собi. Плювати, що ви безпороднi. Я влаштував би вам двiр i будку, щоб жити, i поле, щоб гуляти й бiгати, улiтку в травi, а взимку в снiгу. Я нiколи не кидав би вас надовго. Отак би й узяв – парочкою.
Розiйшлися хмари, i рiзко похолодало. Собаки спали, притулившись одна до одноi. Арсеновi схотiлося сiсти поруч i погрiтися бiля них, але в цю мить засвiтилися лiхтарi, й запалала на другому боцi вулицi синя неонова вивiска: «Інтернет-клуб “Магнiт”».
Магнiт; Арсен вiдчув себе залiзною стружкою.
* * *
По вогких сходах вiн зiйшов, наче в склеп, у маленьке пiдвальне примiщення. З натугою вiдчинив внутрiшнi дверi – i раптом опинився в теплi. На повну потужнiсть працював камiн-обiгрiвач, приемним рожевим свiтлом горiли розжаренi пружинки. У вузькому коридорi стояли на столах компи, всього штук п’ять, усi вiльнi.
– Ви працюете? – Арсенiв голос пролунав хрипко.
– Ага, – вiдгукнувся хлопець. І, подумавши, додав: – Тiльки в нас на популярнi порносайти заглушка стоiть.
– Я що, схожий на вiдвiдувача порносайтiв?
– Вони всi рiзнi, – туманно вiдповiв хлопець.
– Менi грати. Геймер я.
За хвилину вiн уже сидiв наприкiнцi коридору, в нiшi. Вiдкрив заставку «Королiвського балу», набрав у рядку свiй логiн та пароль – i почув з дивним хвилюванням голоси птахiв у парку своеi резиденцii.
Спiвали птахи. Спiвав фонтан. Тихесенько спiвала трава, колишучись од вiтру. Арсен не вважав себе сентиментальним – але в цю мить йому навернулися сльози на очi, сльози мандрiвця, що повернувся додому пiсля важких поневiрянь.
Вiн не бачив, як хлопець-адмiн, подивившись у монiтор на своему столi, раптом тихо свиснув i пiдняв брови, i нишком вийшов у сумiжну крихiтну, обладнану телефоном кiмнатку.











