На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Неперебутнє» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Исторические приключения. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Неперебутнє
0 баллов
0 мнений
2 чтения
Автор
Дата выхода
27 октября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Неперебутнє" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Неперебутнє" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Леонід Горлач) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Життя - то спілкування з іншими людьми в різних ситуаціях. Воно й складає історію поколінь, найчастіше канучи в безвість, бо нікому записати на скрижалі такі історії, які не вигадати найталановитішим імпровізаторам слова. Авторові цієї книги пощастило зустріти на віку багато справжніх, як нині кажуть, непересічних сучасників - від Івана Козловського, Олеся Гончара до Олександра Білаша, Бориса Олійника, Григора Тютюнника, Миколи Вінграновського, Станіслава Тельнюка та інших, котрі діяли в різних непередбачуваних ситуаціях. Це й спричинило появу коротких новелеток, базованих на невигаданих фактах.
📚 Читайте "Неперебутнє" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Неперебутнє", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Почалася вона першим знайомством у Чернiговi, коли туди наприкiнцi шiстдесятих рокiв минулого столiття завiтав столичний метр, тривала аж до тих важких i непевни випробувань, пов'язаних iз народженням незалежноi украiнськоi держави, коли на похилi плечi ветеранiв особливо болюче впали матерiальнi нестатки, соцiальна незахищенiсть, розгул кримiналу. До останнiх днiв своiх Олесь Іванович мешкав на Подолi, куди його, ветерана вiйни, безстрашного «катюшника», сплавили хитромудрi комбiнатори з пристойноi квартири в центрi Киева.
Тут будет реклама 1
Щоправда, вiн вiд того не дуже журився, бо нiколи не вимагав нi вiд кого особливих благ. Уже майже ослiплий, самотнiй, поховавши практично всiх друзiв, вiн часто-густо повiльно прогулювався старовинними вулицями понад Днiпром, зупинявся перед пам'ятником своему кумиру Григорiю Сковородi й знову повертався до хати, де на нього чекали й турботлива дружина Оксана Петрiвна, i густо змережанi рукописи.
Були в нас затяжнi й короткочаснi мандрiвки Украiною, була й спiльна робота над перекладами бiлоруських поетiв, зосiбна Григора Бородулiна.
Тут будет реклама 2
А головне – були щирi розмови, коли менi хотiлося просто слухати його незвичайнi iсторii – про вiйну, про лiтературних побратимiв Ярослава Шпорту, Івана Неходу чи буремного Андрiя Малишка. Було просто затишно перебувати в неповторному силовому полi Жолдака. Так було й того лiтнього спечного дня…
Була субота, вихiдний. Але мене чомусь потягло до Спiлки письменникiв, де я на той час працював референтом у Киiвськiй органiзацii.
Тут будет реклама 3
Там обклався паперами й радiв можливостi побути насамотi з думками.
Зненацька зателенькав телефон. Хто б це мiг озватися в такий неробочий час? І тут – голос Олеся Івановича. Жив вiн тодi ще в центрi, метро «Театральна» пiд порогом.
– А що, як я зараз навiдаюся до тебе? Чомусь самотньо на душi. Чаю поп'емо та когось згадаемо.
Вiдмовити я не мiг. Швидко змотався в гастроном на розi вулиць, прихопив пляшчину для розмови та якiсь наiдки. Доки все це опинилося на столi – уже й дорогий гiсть на порозi.
Тут будет реклама 4
Теж iз пакунком. Вмостилися за крислатим столом – i почалося. За вiкнами жарке лiто, у стiнах витають голоси вiдомих письменникiв, якi звучали тут щодня, бо тодi Спiлка була таки iх рiдним бажаним домом. А ми собi сидимо удвох, Жолдак то скидае, то вдягае тонкi окуляри – i говорить повагом та стишено, заворожуе рiзними придибенцiями. Як його гвардiйський мiномет так розпiкався вiд стрiлянини, що можна було прикурювати вiд нього.
Мнения
О книге «Неперебутнє» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
