На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Залізна шапка Арпоксая» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Залізна шапка Арпоксая
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Жанр
Дата выхода
20 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Залізна шапка Арпоксая" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Залізна шапка Арпоксая" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Лідія Гулько) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
У переддень літнього сонцестояння п’ятикласник Мишко відвідав заповідник «Гранітно-Степове Побужжя». Світлочеревий полоз перекинув його у мертве місто, що в Тавриці. Підводить хлопчика до хворих близнят. Мишко виліковує дітей пігулками аспірину. Від Елісси та Лулі (вони фінікійці) дізнається, що життя містян забрала Ламія, страховидло, що літає і служить скіфам. У місто вриваються чорні вершники. Вони шукають шапку Арпоксая, одного з перших скіфських царів. Шапка є перепусткою для царства Скопасіса на Свято Всеперемагаючого Сонця, що проходить на Семи горбах у день найвищого сонця. З під-землі, з боку Пурпурового палацу, линуть страшні звуки. Елісса заспокоює Мишка: «Не бійся, то Тіфончик буянить». Ти знаєш про Тіфона? Ото ж то. Для допитливих читачів, що цікавляться давніми цивілізаціями, релігіями і легендами, а ще мріють побувати на дні Гостинного моря і побачити танець смерті риби-меч. Бо Мишко цей танець бачив…
📚 Читайте "Залізна шапка Арпоксая" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Залізна шапка Арпоксая", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Пiсля материного вердикту, Мишко не втримався – заплакав. Вiн знав, що такий, як вiн, здоровань, повинен соромитися слiз. Проте бажання побачити пороги на рiчцi, води якоi гуркочуть, киплять i бiлою пiною бризкають, було таке велике, що в ньому не вмiщалося – розпирало з середини. Якщо вiн не побачить сьогоднi тих порогiв, то серйозно захворiе. Можливо, i вмре. Мама жалкуватиме, що не дозволила йому поiхати на екскурсiю.
Остап Якович доброзичливо зауважив.
– Жiнко, не роби з нашого сина тяжко хворого.
Тут будет реклама 1
Десять хвилин назад вiн бiгав у садку. Ти бачила, що бiгав?
– Бачила, що бiгав, – луною повторила Марiя.
– Вiн уже не кашляе?
– Не кашляе, – протягла оторопiла Марiя.
– Кашляють i вiд переповнення радiсними емоцiями. Дивно, що про це в медучилищi не вчать. Годi зволiкати. Потрiбно засвiтла повернутися. Збирай нас у дорогу i не затримуй.
Еколог солодко потягся.
– Ох i засидiлися.
Ігноруючи Марiю, пiдморгнув Мишковi, потiм Остапу Яковичу. Дiловито розпорядився:
– Яковичу, запрагайте коней та будемо рушати.
Тут будет реклама 2
Близнята, Петько з Катрусею побiгли додому, вiдпрошуватися. Чоловiки попрямували до гаража. Коло них хвостиком крутився Мишко. Дорослi перемовлялися.
– Я оце, Яковичу, згадав… У Мигii на канiкулах мiй племiнник. Тарасом хлопця звати. Вiн усе чисто про растенiя i животних знае. Багато полезного малим може розказати. От би зв’язатися з ним…
– Доречна пропозицiя. Телефонуйте.
– Не, ви самi на кнопки жмiт. Я номир помню…
Господарка ненадовго затрималася в альтанцi.
Тут будет реклама 3
Сердилася на безцеремонного гостя: «Ач, командир. На курей кричав, як на своiх»; на Остапа; на себе, що не вiдстояла свою правду. Але найбiльше переймалася недугою сина: «Куди вiн, хворий, iде…».
Коли Марiйка подавала Остапу мiшечок з бутербродами, то, немов оправдовувалась, тихо сказала:
– Ось двi пiгулки аспiрину. Одну Мишко вже проковтнув. А цi двi поклади йому в кишеню. Прослiдкуй, будь ласка, щоб вiн iх ужив.
Гай, гай. Знала би Марiя, що своiми пiгулками врятуе життя чужих дiтей, то не почувалася б нiяково i так, наче в чомусь перед товариством завинила.
Тут будет реклама 4
…Машина плавно виiжджала з подвiр’я. Золотавець розставив широко крила, кинувся наздогiн авто. Лише бiля ворiт зупинився. Вигнув луком шию i кукурiкнув. Мишко озирнувся. Нi, не на пiвня хлопчик глянув – матерi махнув рукою.
Пiвень вилетiв на паркан i надривно горлав: «Михайлику, будь обережний! Бiйся пiдступного змiя».
Мнения
О книге «Залізна шапка Арпоксая» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Залізна шапка Арпоксая» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Лідія Гулько! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
