На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Залізна шапка Арпоксая» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Залізна шапка Арпоксая

Автор
Жанр
Дата выхода
20 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Залізна шапка Арпоксая" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Залізна шапка Арпоксая" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Лідія Гулько) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
У переддень літнього сонцестояння п’ятикласник Мишко відвідав заповідник «Гранітно-Степове Побужжя». Світлочеревий полоз перекинув його у мертве місто, що в Тавриці. Підводить хлопчика до хворих близнят. Мишко виліковує дітей пігулками аспірину. Від Елісси та Лулі (вони фінікійці) дізнається, що життя містян забрала Ламія, страховидло, що літає і служить скіфам. У місто вриваються чорні вершники. Вони шукають шапку Арпоксая, одного з перших скіфських царів. Шапка є перепусткою для царства Скопасіса на Свято Всеперемагаючого Сонця, що проходить на Семи горбах у день найвищого сонця. З під-землі, з боку Пурпурового палацу, линуть страшні звуки. Елісса заспокоює Мишка: «Не бійся, то Тіфончик буянить». Ти знаєш про Тіфона? Ото ж то. Для допитливих читачів, що цікавляться давніми цивілізаціями, релігіями і легендами, а ще мріють побувати на дні Гостинного моря і побачити танець смерті риби-меч. Бо Мишко цей танець бачив…
📚 Читайте "Залізна шапка Арпоксая" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Залізна шапка Арпоксая", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ось змiй зiйшов iз прямоi лiнii шляху i подався до староi грушки. Мишко з вiдстанi примiтив тапчан, застелений картатою тканиною. Далi примiтив двiйко дiтей, що лежали горiлиць. Коли пiдiйшов ближче, то зрозумiв, що дiти мiцно спали.
Мишко тихенько пiдкрався до сонькiв. Хотiв злякати iх. Гавкнути, свиснути чи голосно заулюлюкати. Щось у позах i виглядi дiтей його насторожило. Тому не гавкнув, не свиснув i не заулюлюкав.
Уважно i довго розглядав тих, що мiцно спали. На те, що худi та з брудними ногами, не звертав уваги.
З усiх прикрас Мишковi найбiльше сподобалася сережка. Мимохiть торкнувся ii. Дiвчинка зразу же ворухнулась i застогнала. Мишко вiдскочив назад – i наступив на Жовтопузика. Дивно, що змiй на нього не зашипiв, а зiбрав довге тiло у пружину i стрибнув на тапчан. Потiм розтулив величезного рота, з якого вистрелив роздвоений чорний язик.
– Геть, полозе! Злазь! Кому кажу? Не чуеш? Огрiю, знатимеш, – погрожував Мишко тваринi.
Жовтопузик не злякався хлопчикових погроз, а вперто робив свое. Вуста вертлявоi дiвчинки вiд слини блистiли. Так само Жовтопузик вчинив iз другою дiвчинкою.
– Зараз я тобi покажу, де раки зимують. Ой, покажу, – обiцяв хлопчик.
Змiй на погрози нiяк не реагував. Мишко вирiшив дiяти рiшуче.
Неподалiк рiс старезний дуб. Блискавка розчахнула його гiлки, деякi з них торкалися землi. Хлопчик прожогом кинувся до дуба. Хотiв виламати дебелу палицю i прогнати нахабного змiя. Але дорогою сталася непередбачувана пригода. Мишко зачепився за глиняний черепок – i полетiв уперед. Коли приземлився, то права нога вгрузла в яму, а лобом зачепив шорсткий стовбур.
Накульгуючи, з гулею на лобi, Мишко пiдповз до тапчана. Полоз i хвостом не крутнув.









