Високі тіні

За хвилину стукiт повторився, i тодi Лучезар зiштовхнув Власту з лiжка, щоби та вiдчинила дверi. Мляво пiднiмаючись з пiдлоги, вона сердито бубонiла щось собi пiд нiс, мов бабця. Жбурнувши в брата зайця, Власта рушила до дверей ходою зомбi.

На порозi стояла Неллi: струнка, висока дiвчина з бездоганною поставою i прегарним макiяжем. Власта колись чула, що вона безнадiйна перфекцiонiстка, й iдеально напрасованi складки ii спiдницi промовляли про достовiрнiсть цих чуток.

– Так i знала, що ти забудеш, – взялася в боки Неллi.

Примружено дивлячись на гостю, Власта кисло скривилася i кинула:

– Зникни. – Вона хотiла зачинити дверi, та Неллi виявилася доволi прудкою: дiвчина встигла перенести ногу за порiг.

– Ну, це вже нi, – прошипiла вона, червонiючи зi злостi. – Я не збираюся одна гнути спину! Сьогоднi наша черга допомагати в iдальнi. – Вона роздратовано закотила очi i додала зiтхаючи: – Боже, як же менi не пощастило цього разу з напарницею.

Власта анiтрохи не здивувалася подiбнiй заявi на свою адресу.

– Хамка.

Неллi за словом до кишенi не лiзла:

– Вiд хамки чую!

Лучезар пiдiйшов до дверей, i коли Неллi побачила його – миттево змiнилася на обличчi: очi засяяли вiд щастя, а усмiшка розтягнулася майже до вух.

– Заре, привiт! З поверненням! – солодко проспiвала вона, склавши руки в замок, щоби здаватися милiшою.

– Дякую, Неллi. – Лучезар зробив крок до дiвчини i принадно усмiхнувся. – Будь ласка, пробач мою сестру-грубiянку. Вона негайно спуститься в iдальню.

– І не подумаю, – набурмосилася Власта.

– Вона прийде, – впевнено повторив Лучезар, не звертаючи уваги на сестру.

– Добре, тодi я чекатиму на неi в iдальнi. – Неллi щебетала, а Властi ii голос дедалi бiльше нагадував мишачий писк. – Гарного дня, – додала вона i, грацiйно змахнувши рукою на прощання, рушила коридором до сходiв.

– Вона чудово виглядае, – зачиняючи дверi зауважив Лучезар. – Тобi варто брати з неi приклад.

– Та ж у неi з головою… – озлобилася Власта, але договорити не встигла, так як ii перервав гуркiт падiння.

Вони обое визирнули в коридор i побачили, що Неллi лежить на пiдлозi, розкинувши ноги i руки, мов жаба. Ймовiрно, причиною падiння дiвчини слугувала складка на килимi. За мить Неллi скочила на ноги i понеслась геть зi швидкiстю вiтру.