Кубик Рубіка

Андрiй вмiв веселити. Високий, дебелий i з неабияким почуттям гумору. Патрульна й досi сумувала за своiм вбитим напарником, Валентином, та нарештi могла з впевненiстю сказати, що звикла до Андрiя. За час спiльноi служби вони добре потоваришували.

Патрульнi разом iз жiнкою пройшли довгим коридором, вiдтак пiднялися на четвертий поверх, i Людка повела iх довжелезним коридором. Несподiвано жiнка спинилася, потягнулася до свого волосся обома руками й зробила з нього на головi рiжки.

– Бляха! – вiд подиву та несподiванки Власта ледь не вступила в калюжу сечi.

Вчасно зупинившись, вона подивилася на Андрiя. Той стиха хихотiв, а Людка, нiби нiчого не сталося, пошкутильгала далi, ще одним довгим коридором iз багатьма квартирами, прямуючи до своеi. Натомiсть патрульна стиха вилаялася й глянула на годинник: змiна майже закiнчилася. Скоро вона поiде додому, а за годину зустрiнеться з Артемом, той обiцяв романтичний вечiр. Головне, аби не було несподiваних довгих викликiв. Інакше побачення доведеться перенести.

Вкотре.

Власта чекала, що «рiжки» в Людки на головi вiдразу розпадуться, проте вони так i стирчали: бруднi пасма легко склеiлися й слухняно виконували нову функцiю.

– Тут, – гордо промовила Людка, зупинившись бiля старих неакуратно пофарбованих коричневою фарбою дверей.

– Та ми добре пам’ятаемо, де ти живеш. Вiдчиняй давай, – наказав Андрiй.

Помешкання – однокiмнатна занедбана квартирка з вилинялими жовтими шпалерами. Єдине, що завжди дивувало Власту в дизайнi (якщо це можна назвати дизайном), – платiвки-мiньйони[1 - Платiвки-мiньйони – платiвки дiаметром 17,5 см.

] на стiнах. А ще – приклеене до стiни маленьке фото Януковича з якогось журналу. Щоправда, наполовину зiдране.

Патрульнi ледь стримувалися, аби не затулити носи рукою: тут, очевидно, нiколи не провiтрювали, тож запахи найрiзноманiтнiшi. До смороду таких осель неможливо звикнути.

– Показуй свого Дiда Мороза, – скомандував Андрiй.

З крихiтного коридору патрульнi вiдразу потрапили до единоi кiмнати.

Як i минулого разу, речi розкиданi, хоч у помешканнi е шафа. Неакуратнiсть – звична рiч в оселi алкоголiкiв i наркоманiв. Насправдi ця кватира Властi здавалася доволi непоганою. Згадати хоча б ту, в якiй жив брат Камiлли Пасiчник[2 - Вбивство Камiлли Пасiчник – справа Єгора Скляра та Власти Коваль, яку вони розслiдують у другiй книзi полiцейського детективу «Убивця з пiдземелля» (засновано на реальних подiях).] зi своею дружиною.