Кубик Рубіка

«Ты думал, я не отважусь?» – у думках засмiявся юнак, впевнено пiдiйшов до дiвчини ззаду й iз розмаху вдарив по головi.

Лiлька впала на землю, нападник iз подивом зрозумiв, що з першого удару вбити не вдалося. Дiвчина лаялася сплутаною мовою, тож вiн знову вдарив по потилицi. Цього разу прикладаючи бiльше сили.

– Ты чё, чувак, – отетерiв приятель. – Перестань!

Хлопець сяк-так очуняв i пiдскочив, аби зупинити удари. Капюшон впав iз голови на плечi. Вбивця з подивом подивився на приятеля: вiн не чекав такоi реакцii.

Замiсть того, щоб допомагати, той чомусь вирiшив його зупинити.

– Будешь мешать – прибью тоже, – агресивно прошипiв крiзь зуби, i дружбан, злякавшись, вiдскочив вбiк.

Тим часом Лiлька iз закривавленим обличчям звивалася на землi, зробила спробу пiдвестися. Дiвчина мало розумiла, що вiдбуваеться. Вона вiдчувала пекучий бiль у головi, iнстинктивно продовжувала боротися за життя, намагаючись вiдповзти вiд кривдника. Лiля пiдвела голову, i саме в цей момент наступний удар розтрощив iй носа й вибив кiлька зубiв.

Дiвчина вiдкинулася на землю, перевернувшись на спину. Важке хрипле дихання переривалося кашлем: кров та зуби потрапили до горла й заважали дихати.

– Чувак, перестань! – зробив нову спробу свiдок.

Вбивця вiдволiкся й втупив погляд у того, хто мав би допомагати замiсть того, щоб постiйно заважати. Натягнута на обличчя маска Фантомаса мала навдивовижу реалiстичний вигляд i лякала сама по собi. Проте на нього зараз дивилися очi набагато страшнiшi за маску.

Наркотики все ще гальмували. Хлопець дивом ухилився вiд удару. Бита зi свистом пролетiла бiля вуха, i юнак вiдразу ж дав драла. Випробувати долю й чекати наступноi спроби вiн не наважився. Музика в головi рiзко зупинилася. Вбивця спершу кинувся за ним, та вчасно спинився ще до того, як вийшов iз провулка на свiтло лiхтарiв: не може ж вiн наздоганяти виродка в такому виглядi.

– Ничё, доберусь до тебя, – сплюнув i розвернувся до Лiлi.

Дiвчина все ще пробувала вiдповзти якомога далi, абсолютно не усвiдомлюючи, що тiкати нiкуди.

Не довго думаючи, вбивця дiстав iз куртки ножа й кiлька разiв вдарив у шию та спину. Скоро жiнка завмерла.

Бiльше вона не рухалася. І не дихала.

* * *

Харкiв. Недiля, 3 листопада 2019 року. 00:11

Час зникав, мов пiсок крiзь пальцi. Юнак не передбачив, що позбавитися тiла виявиться так складно. Вiн затявся помститися приятелю за малодушнiсть та втечу. Хлопець все бiльше нервував i дратувався.