Кубик Рубіка

 – Тобi ще довго?

– Годинка. Не бiльше. Вже замахався, – зiзнався. – Зачекаеш тут?

– Зачекаю, – швидко вирiшив Єгор.

Все краще, анiж тинятися самому. Роздивився кабiнет. Робоче примiщення харкiвських оперативникiв виявилося вдвiчi бiльшим за його в Рiвному. А працювало тут не трое полiцейських, а двое. І, що не менш важливо, цей кабiнет набагато свiтлiший за його. «Так, тут би в мене очi не болiли». Похмурi примiщення дiяли на нього депресивно, i вiд темряви починали болiти очi.

За вiкнами забарабанив дощ.

Ще одна депресивна рiч. Одна справа, коли дощ лiтнiй чи весняний, iнша – осiннiй чи зимовий. Єгор ненавидiв цей перiод року. Порадувати могла лише справжня снiжна морозна зима. Та коли вони такими востанне були?

– Даси почитати справу? – несподiвано поцiкавився.

– Бери, – стенув плечима Бовтун.

* * *

Харкiв. Субота, 2 листопада 2019 року. 22:41

– Я ее сейчас буду убивать, – швиденько прошепотiв на вухо приятелю, аби Лiлька не почула. Той подивився на нього затуманеним поглядом й усмiхнувся кутиком рота: «Ага, как же».

Хлопцi були майже одного вiку i, на диво, дуже схожi. Хiба зростом трiшки вiдрiзнялися. Обое мали каштанове волосся та карi очi. А ще страшенно худi та блiдi.

Лiля озирнулася, мовби щось вiдчула. Дiвчина якийсь час мовчки похмуро вдивлялася в них: спершу замiсть приятелiв побачила лише розмиту пляму, та потiм зiр сфокусувався. Стишила ходу, бо несподiвано зрозумiла: йде надто швидко. Вона вiдчувала, як серце починае битися швидше, проте загалом вiдчуття були приемнi.

Як завжди пiсля солей [6 - Солi (солi для ванн) – загальна неофiцiйна назва групи дизайнерських наркотикiв. Бiлий порошок, схожий на легальну сiль для ванн. Надзвичайно небезпечнi для органiзму людини.].

– Так чё Колян-то сказал? – вiн був цiлком впевнений, що ця сучка нiчого не почула. Інакше б вже влаштувала скандал.

Юнак вiдчував пiднесення, серце нестримно калатало в передчуттi того, що замислив.

Пiсля обiду вони з приятелем через iнтернет замовили наркотики, забрали «закладку»[7 - «Закладка» – так називають пакунок iз наркотиками, який залишають у потаемних мiсцях для продажу (наприклад, пiд невеликим каменем на клумбi чи в стiчнiй трубi).

Пiсля оплати людина отримуе координати, де знайти «закладку».], вiдтак зустрiлися з Лiлькою та пiшли «зависати» до неi додому, де i вживали.

– Кто-то может одолжить двести гривень? Я потом верну, – Лiлька навiть не почула запитання приятеля.