Пригоди француза в Україні

Рамадан – це священний мiсяць у мусульман, в який заведено не iсти i не пити вiд сходу до заходу сонця i при цьому дотримуватися усiх мусульманських моральних норм. Спробуй дотримайся тих норм, якщо тобi сказали робити переклад нудного документу на 200 сторiнок, а в горлi пересохло i в шлунку булькае.

Ми з Мухамедом весь день втомлено працювали i точили ляси, тiльки цього мiсяця вже без кави. Ми намагалися гарно поводитися, нiкого не ображати, Мухамед читав свою молитву, я – свою, християнську. Ми жили поруч i разом обiдали пiсля заходу сонця.

За день спрага настiльки набирала обертiв, що ввечерi ми збиралися в когось вдома, щоб просто разом випити води. Ми сидiли за столом, прикрашеним гарною скатертиною, з квiтами, дивилися одне на одного i пили воду. Щовечора я випивала близько двох лiтрiв води, потiм обiдала i випивала ще. Щоранку я прокидалася о четвертiй, щоб посидiти в темрявi i напитися води. Я багато злилася i намагалася трансформувати енергiю зла в енергiю добра – дарувала спiвробiтницям квiти, писала гарнi записочки на холодильник, на кшталт «Сьогоднi буде хороший день», i посмiхалася своему хамовитому начальнику, який мене нещодавно звiльнив.

Одного разу пiд час Рамадану я сидiла за робочим столом i писала листа електронною поштою, коли перед очима затуманилось i попливло i я перенеслась у магiчний свiт блискiток та метеликiв.

Коли метелики пропливли у мене перед очима, я побачила водоспад з чистою темно-синьою водою, яка била по каменях. Менi так хотiлося зайти до того водоспаду, щоб вода лилася всюди на мене, щоб пити воду крiзь шкiру, всотувати вологу i охолоджуватися.

Я заклякла i стояла перед водоспадом, протягнувши руки до нього, аби тiльки напитися з долоней, але навiть пiдiйти до нього не могла. Раптом водоспад вибухнув яскравим свiтлом, яке розпливлося на всi боки, i перед очима потемнiло.

Так трапилась моя перша галюцинацiя. Я прокинулась вiд того, що на мене лилася холодна вода – це Мухамед прибiг мене рятувати. Вiн лив на мене воду з великого глечика, щоб я прокинулась, а потiм змусив випити ще склянку води.

Того дня я ганебно закiнчила свiй Рамадан на два тижнi ранiше i стала меньше зависати з Мухамедом.

У той самий час, як я знепритомнiла в Тунiсi, Петро теж помирав вiд спраги, але вiд перенасичення органiзму алкоголем. Хлопцi вирiшили поiхати на Шипiт на два тижнi ранiше i, за не наявнiстю iнших людей та сильних наркотикiв, вони пили щодня горiлку з мiсцевого магазину.