Пригоди француза в Україні

Інодi я б вередувала, висмикувала з голови коси та носилася замком у кросiвках. Мiй замок – це будинок з вежею, але такий омрiяний.

У «Ярославнi» найсмачнiшi пирiжки – з грибами, з капустою та з вишнями. Я купую собi по два кожного i бреду темною вулицею пiд лiхтарями. На Великiй Житомирськiй е пречудовий барчик «Буена Вiста», де збираються кубинцi потанцювати сальсу. Я пiду туди на мохiто i побалакати iспанською.

У «Буена Вiстi» сьогоднi не шумно, понедiлковий джем, усi попивають коктейльчики i рухаються в ритм з барабанами.

Поодинокi пари виходять танцювати.

Струнка руда дiвчина в маленькiй чорнiй сукнi танцюе з парубком, рухае стегнами, як кубинська королева, i одразу цим приваблюе мою увагу. Я спостерiгаю за ii рухами i помiчаю малесенький шрам на правiй частинi пiдборiддя. Деякi шрами не лише мають право на iснування, а й можуть i вмiють ставати привабливою родзинкою зовнiшностi людини. Ця руда красуня вмiе носити шрами, вони iй до лиця, так само як менi червона помада.

За столом бiля вiкна сидить темношкiрий кубинець в костюмi i п’е пиво.

Я пильно дивлюся йому в очi i вiн запрошуе мене танцювати.

Тонемо в барабанному ритмi.

Сальса – це найчудовiший у свiтi танець, навiть гарнiший за лебединий пухнастий балет. Сальса – це вiбрацii цiлого континенту, це безсоннi ночi, це ритми перед тим, як кубинцi iдуть кохатися, це маргаритовi ромовi вечiрки в барах i на пляжах.

Жiнка зовсiм не повинна вмiти танцювати сальсу, жiнка повинна вмiти вiддаватися чоловiку, повнiстю i без питань.

А найкращi танцюристи-чоловiки нiжно, навiть одним пальчиком будуть вести жiнку у найзаплутанiшi рухи, туди, де дихання переплiтаеться у чоловiче та жiноче i стае одним цiлим. Сальса – це танець злиття, але не вульгарностi, пристрастi, але вiддаленоi.

Пiсля сальси починаеться бачата. Вона сповiльнюе ритм, але моi коси вже прилипли до спiтнiлоi, шиi i кубинець Родрiго вiдчувае, як сильно б’еться мое серце. Бачата повiльнiша i дуже сексуальна, в бачатi потрiбно рухати стегнами, а крiм цього знову ж таки не треба нiчого особливого знати.

Просто рухати стегнами, коли бачата на десерт пiсля сальси. Колись я так сильно рухала стегнами, що розбивала дзеркала i перевертала стiльцi, зараз я нiжно-спiтнiло обережно рухаю стегнами.

Втомлена, прилетiла вранцi з Тунiсу, випила на вокзалi, наiлася вареникiв та пирiжкiв, виспалася в квартирi-комнатi i провалилась у бачату. Коли танцюеш, вiдчуваеш теперiшнiй момент i вiдчуваеш, яке воно сьогоднi – твое життя.