Сни в оселі відьми

]

Коли пiдiйшли моi останнi днi й потворнi дрiбницi життя почали пiдштовхувати мене до божевiлля, подiбно до того, як дрiбнi крапельки води, що iх кати змушують спадати безперервною низкою в одне i те саме мiсце на тiлi iхньоi жертви, я покохав променистий притулок сну. У своiх мрiях я знаходив дещицю тiеi краси, яку марно шукав у реальному життi, й блукав у старих садах i зачарованих лiсах.

Якось, коли повiяв нiжний ароматний вiтерець, я почув заклик Пiвдня i вирушив у нескiнченне томливе плавання пiд незнайомими зорями.

Іншого разу, коли йшов легкий дощик, я плавно ковзав на човнi темним пiдземним потоком, поки не досяг iншого свiту, свiту багряних сутiнкiв, веселкових дерев i нев’янучих троянд.

Я скитався золотою долиною, яка провадила до тiнистих гаiв iз руiнами храмiв i закiнчувалася бiля мiцного муру, вкритого зеленню старого винограду, в якому ховалася невелика бронзова хвiртка.

Багато разiв я швендяв цiею долиною, дедалi довше затримуючись у пiстрявiй напiвтемрявi, в якiй химерно вигиналися велетенськi кривi дерева й вiд одного стовбура до iншого стелилася волога сiра земля, де-не-де оголюючи заплiснявiле камiння похованих пiд нею храмiв.

І завжди метою моiх мрiй була заросла виноградом стiна з маленькою бронзовою хвiрткою.

За якийсь час, коли днi пробудження ставали все нестерпнiшими через сiрiсть та одноманiтнiсть, я часто плив долиною та тiнистими гаями в якомусь наркотичному спокоi, мiркуючи про те, як би це назавжди оселитися тут, щоб не вiдповзати щоразу назад у цей нудний свiт, позбавлений будь-якого iнтересу i нових барв.

І коли я поглядав на маленьку хвiртку в мiцному мурi, менi здавалося, що за ним тягнеться цiла краiна мрiй, iз якоi, якщо увiйти туди, вже не буде вороття.

І так щоночi увi снi я прагнув знайти прихований в оповитiй лозою стiнi засув хвiртки, хоча вiн був чудово замаскований. І я казав собi, що простiр за стiною був не просто реальнiшим, але й прекраснiшим i променистiшим.

Потiм однiеi ночi в мiстi снiв Закарiонi я виявив пожовклий папiрус, що мiстив вислови мудрецiв зi свiту снiв, котрi дуже давно жили в цьому мiстi й були достатньо розумними, щоб народитися у свiтi пробудження.

У папiрусi було багато написано про свiт снiв, зокрема й про золоту долину, священнi гаi з храмами, а також про високу стiну з маленькою бронзовою хвiрткою. Коли я побачив цi нотатки, то збагнув, що вони стосуються саме цих мiсць, якi я часто навiдував увi снi, тому заглибився у читання папiрусу.