На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сни в оселі відьми» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фэнтези, Зарубежное фэнтези. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сни в оселі відьми

Автор
Дата выхода
28 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "Сни в оселі відьми" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сни в оселі відьми" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Говард Филлипс Лавкрафт) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Американського письменника, поета і журналіста Говарда Філіпса Лавкрафта (1890–1937) називали Едгаром По ХХ століття. Він працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20—30-х років минулого століття. За життя Лавкрафт не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його творчість – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів.
«Сни в оселі відьми» – оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1932 року. Волтер Джилмен – талановитий фізик, який до того ж чудово знався на фольклорі. Навчаючись в Архемському університеті, він намагався поєднати точні науки з міфами, щоб визначити зв’язок відомих і невідомих просторів. Йдучи своїм науковим шляхом, він вивчив безліч заборонених книжок, серед яких і жахливий «Некрономікон». Але й цього йому видалося замало – Джилмен вирішив оселитися у старовинному будинку, де, за легендами, досі витає дух відьми Кезії Мейсон, яка вміла переміщатися за межі відомого світового простору, що вона й зробила в ніч перед своєю стратою…
📚 Читайте "Сни в оселі відьми" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сни в оселі відьми", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Потiм вiн обернувся до могили та, використовуючи лопату як важiль, спробував зазирнути пiд плиту, що лежала найближче до кам’яних руiн, якi колись, iмовiрно, були пам’ятником.
Вiн не досяг успiху й звернувся до мене по допомогу. Вкупi ми розхитали камiнь, а потiм перевернули його.
Вiдсунувши плиту, ми виявили чорне провалля, з якого випiрнули мiазми – такi нудотнi, що ми перелякано вiдсахнулися. Але за якийсь час ми пiдiйшли до ями знову i вирiшили, що випаровування не такi вже й нудотнi. Лiхтарики освiтили вогкi стiни та кам’янi сходи, на якi крапала огидна гидота зсередини.
– Даруй, але я змушений просити тебе залишитися назовнi, – сказав вiн, – адже буде злочином дозволити комусь iз таким слабкими нервами спуститися вниз. Ти навiть не можеш уявити, хоч i читав про це, та й я тобi розповiдав, що побачу i зроблю.
Я ще чую в пам’ятi тi холодно промовленi слова i ще можу пригадати своi протести. Здаеться, я вiдчайдушно хвилювався i намагався переконати товариша дозволити супроводжувати його у тi могильнi глибини, але вiн виявився невблаганним. Навiть пригрозив взагалi вiдмовитися вiд спуску, якщо я продовжу наполягати, i ця погроза подiяла, бо лише вiн знав, що робити далi. Це я ще пам’ятаю, хоча й не знаю, що саме ми шукали.
Ще з хвилину я бачив вiдблиски його лiхтарика i чув шелестiння дроту, що спадав за ним, але свiтло раптово зникло, так нiби вiн завернув за закрут кам’яних сходiв, i звук майже також скоро завмер.











