На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Крізь браму срібного ключа» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Ужасы / мистика, Мистика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Крізь браму срібного ключа

Автор
Жанр
Дата выхода
25 ноября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Крізь браму срібного ключа" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Крізь браму срібного ключа" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Говард Филлипс Лавкрафт) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Американського письменника, поета і журналіста Говарда Філіпса Лавкрафта (1890–1937) називали Едгаром По ХХ століття. Він працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20–30-х років минулого століття. За життя Лавкрафт не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його творчість – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів.
«Крізь браму срібного ключа» – фантастичне оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1933 р. у співавторстві з Гофманом Прайсом.
Події відбуваються в американському місті Новий Орлеан 1932 р. Друзі та родичі зниклого безвісти 1928 р. Рендольфа Картера збираються в його будинку, щоб поділити спадщину. Одним з присутніх виявляється сам Картер, але його зовнішність змінилася до невпізнання. Він розповідає своїм близьким про свої космічні мандри. Здобувши срібного ключа, Картер встав на Шлях, який веде до Остаточної порожнечі «за межами всіх земель, планет і всесвітів». Унаслідок трансформацій він утратив людську подобу і, щоб знову її віднайти, летить на кораблі через безодні Галактики на Землю.
📚 Читайте "Крізь браму срібного ключа" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Крізь браму срібного ключа", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
III
Стародавнi перекази, цитованi в «Чорнiй книзi» й пов’язанi з орнаментами та символами, настiльки близько спорiдненими зi знаками й iероглiфами сувою та цилiндра, i справдi приголомшували i навiювали неабиякий страх. Здолавши неймовiрну низку столiть i проминувши всi вiдомi нам цивiлiзацii, раси та держави, вони зосередилися навколо зниклого народу й континенту, що згинув, якi стосуються нечувано далеких, туманних i первiсних часiв. Навколо народу й континенту, якi в найдавнiших переказах називають My i якi, судячи iз записiв мовою наакаль, процвiтали двiстi тисяч рокiв тому, коли Європа ще слугувала притулком для деяких гiбридних iстот, а Гiперборея, що не дожила до наших часiв, поклонялася чорному аморфному Цатоггуа.
Там згадували i про королiвство або краiну К’наа, де перше людське плем’я виявило грандiознi, жахливi руiни, залишенi невiдомими iстотами, що хвиля за хвилею проникали сюди з далеких зiрок i жили тут призначенi iм довгi столiття в свiтi, що тiльки народжувався i нiкому ще не потрiбному.
Чужинцi з Югготу зникли багато тисячолiть тому, але залишили пiсля себе моторошну безсмертну iстоту – свого жахливого бога та покровителя Гатанотоа, що спустився в глиб гори Яддiт-Гго i з того часу таiться в пiдземеллi пiд твердинею.
Якщо не приносити жертви, подейкували люди, то Гатанотоа вибереться на денне свiтло i важкою ходою спуститься з базальтових скель Яддiт-Гго, заподiюючи смерть кожному на своему шляху.











