Скандальний випадок із патером Брауном = The Scandal of Father Brown

– Як гадаете, лiкарю, – священик, клiпаючи, звiв очi, – чи може людина вiдрубати голову сама собi? Я навiть не знаю…

О’Браену здалося, що з гуркотом валиться весь знавiснiлий свiт, а методичний медик рвiйно кинувся вперед i вiдкинув iз мертвого обличчя мокре бiле волосся.

– О, можете не сумнiватися, це Брейн, – спокiйно зауважив священик, – у нього й горбок на лiвому вусi був такий же.

Детектив свердлив служителя Церкви палаючими очима. Зараз вiн вiдкрив щiльно стиснутий рот i рiзко кинув:

– Ви, мабуть, багато про нього знаете, патере Браун.

– Атож, – просто вiдповiв той, – ми з ним свого часу зустрiчалися кiлька тижнiв поспiль. Вiн мiркував про те, чи не прийняти нашу вiру.

В очах Валантена спалахнув фанатичний вогонь, i, зцiпивши кулаки, вiн ступив до священика.

– Он як? – вимовив вiн iз недоброю усмiшкою. – А чи не збирався вiн вашiй Церквi i статки своi заповiсти?

– Може, що й збирався, – флегматично вiдповiв слуга Божий, – дуже може бути.

– Вiдтак, – Валантен загрозливо усмiхнувся, – вам, звiсно, багато що вiдомо про нього.

Майор О’Браен поклав руку на плече Валантена.

– Облиште цю дурню, – сказав вiн, – а то в хiд знову пiдуть шаблi.

Але Валантен пiд спокiйним м’яким поглядом священика вже опанував себе.

– Що ж, – сказав вiн, – зачекаемо поки що з приватними думками. Ви, панове, як i ранiше, пов’язанi обiцянкою не залишати будинок. Нагадайте про це й iншим. Все, що ще захочете дiзнатися, вам повiдомить Іван. А менi час зайнятися справами i написати рапорт.

– Чи е зараз щось нове, Іване? – поцiкавився доктор Сiмон, коли начальник полiцii вийшов з кiмнати.

– Лиише одне, пане, – Іван зморщив безбарвне, старече обличчя, – але це важливо. Он той дiдуган, котрого ви знайшли в саду, – i вiн без найменшоi поваги ткнув пальцем у бiк огрядного тiла з жовтою головою, – тепер ми вже знаемо, хто це такий.

– Ого! – вигукнув лiкар.

– Його звали Арнольд Беккер, – вiдповiв помiчник детектива, – хоча у нього було багато рiзних прiзвиськ. Цей шахрай – справжнiй гастролер, вiн i в Америцi бував. Мабуть, це там Брейн щось iз ним не подiлив. Ми самi мало ним займалися, вiн бiльше працював у Нiмеччинi. Певна рiч, ми контактували з нiмецькою полiцiею. Але у нього, уявiть, був брат-близнюк на iм’я Людвiг Беккер, з котрим ми все ж попiтнiли. Якраз учора його вiдправили на гiльйотину.