Казочка патера Брауна = The Fairy Tale of Father Brown

Чи не усвiдомлюете ви в глибинi душi, чи не вiрите, що, крiм усiх ваших вiр, е лише одна реальнiсть, i ми – ii тiнi? Все на свiтi – межi одного i того ж, единоi серцевини, де люди розчиняються в Людинi, i Людина – в Бозi?

– Нi, – вiдрубав патер Браун.

Зовнi спускалися сутiнки, був час, коли на небi, обтяженi снiговими хмарами, вони темнiшi, нiж на землi. Через вiкно з напiвзаштореною фiранкою патер Браун слабко розрiзняв пiд колонами портика, бiля головного входу, неясний силует. Кинувши погляд на заскленi дверi, в якi вiн увiйшов, священик побачив за ними двi нерухомi постатi.

Внутрiшнi, з червоним склом, були прочиненi, а за ними, в коридорi, виднiлися довгi тiнi – сiрi карикатури на людей, що переломлюються на пiдлозi. Доктор Бойн послухався його поради. Будинок був оточений.

– Навiщо заперечувати? – наполягав господар, як i ранiше не спускаючи з нього гiпнотичного погляду. – Ви на власнi очi бачили один iз епiзодiв вiчноi драми. Ви бачили, як Джон Стрейк погрожував знищити Арнольда Елмера чорною магiею.

– Атож, не вiрю, – твердо сказав патер Браун i пiднявся з мiсця як вiдвiдувач, котрий зiбрався йти.

– Чому? – спитав господар.

Священик ледь пiдвищив голос, але його слова дзвоном вiдлунили у всiх закутках кiмнати:

– Тому, що ви не Арнольд Елмер, – сказав вiн. – Я знаю, хто ви такий. Вас звати Джон Стрейк, i ви вбили останнього з братiв – того, хто лежить там, на снiгу.

Стрейк, мабуть, прикликав на допомогу всю свою силу волi, востанне намагаючись пiдпорядкувати собi супротивника. Навiть зiницi його стягнуло бiлими кiльцями. Потiм вiн раптом кинувся убiк. Але в цю ж мить позаду нього розчахнулися дверi, i дебелий детектив у цивiльному спокiйно опустив руку йому на плече. В iншiй, опущенiй руцi, вiн тримав револьвер. Злочинець обвiв блукливим поглядом тиху кiмнату i побачив у кожному кутку по особi в цивiльному.

Патер Браун того вечора довго спiлкувався з лiкарем про трагедiю сiм’i Елмерiв. До цього часу будь-якi сумнiви вже розсiялися: особа Джона Стрейка була встановлена, i вiн зiзнався у своiх злочинах, точнiше, хвалився своiми перемогами. Порiвняно з тим, що вiн виконав свое життеве завдання, знищивши останнього Елмера, все iнше, мабуть, було йому байдуже, навiть питання про його власне iснування.

Конец ознакомительного фрагмента.