На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Невидима людина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Научная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Невидима людина

Автор
Дата выхода
26 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Невидима людина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Невидима людина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Герберт Джордж Уэллс) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Видатний британський письменник Герберт Веллс (1866–1946) – автор близько 40 романів, один з першопрохідців у жанрі наукової фантастики. Ще на початку XX ст. він передбачив великі відкриття, які змінять долю людства, намалював картини майбутнього. Його твори відрізняються оригінальністю, непередбачуваним сюжетом і яскравими, цікавими героями. А деякі винаходи, описані ним іще сто років тому, існують і сьогодні.
«Невидима людина» – це трагічна історія вченого Гриффіна, який зробив дивовижне відкриття і вважає себе «надлюдиною». Кинувши виклик людству, він свій талант ученого звернув у зло. Але програв. Роман, написаний у 1897 році, вирізняється напруженим, майже детективним сюжетом і вражає поєднанням психологічної та побутової достовірності з фантастичністю подій.
До видання також увійшла «Повість про дні майбутні» Герберта Веллса, що була написана в 1899-му і не перевидавалася українською з 1930 року.
📚 Читайте "Невидима людина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Невидима людина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Оце, бува, в газетi прочитаеш про що-небудь незвичайне, – провадив матрос далi.
– Бувае.
– Ось у цiй газетi… – сказав матрос.
– А! – вiдповiв мiстер Марвел.
– Є… – матрос втупив у мiстера Марвела пильний погляд. – Є, наприклад, про невидиму людину.
Мiстер Марвел скривив рот, почухав собi щоку i вiдчув, що вуха в нього червонiють.
– Ну, а що вони ще пишуть? – насилу спромiгся вiн. – І де це: в Австралii чи в Америцi?
– Нi там, нi там, – вiдказав матрос. – Тут.
– Боже! – здригнувся мiстер Марвел.
– Коли я кажу тут, – на превелику полегкiсть мiстера Марвела пояснив матрос, – то це не значить саме в цьому мiсцi, а десь неподалiк.
– Невидима людина! – повторив мiстер Марвел. – І що ж вона робить?
– Все, – вiдповiв матрос, допитливо вдивляючись в мiстера Марвела, i додав: – Усяке неподобство.
– Я вже чотири днi не бачив газет, – сказав Марвел.
– З’явився вiн уперше в Айпiнзi.
– Ну?
– Вiдтiля й почав. А звiдки вiн узявся – цього нiбито нiхто не знае. Ось тут: «Надзвичайна пригода в Айпiнзi».
– О боже! – вигукнув мiстер Марвел.
– Справдi, iсторiя незвичайна. Свiдчать про це священник i лiкар, якi бачили його цiлком ясно… Вiрнiше, не бачили. Жив вiн, пишуть, у заiздi «Карета й конi», i нiхто, здаеться, й гадки не мав про його нещастя, доки пiд час однiеi сварки там не зiрвали йому з голови бинтiв. Тiльки тодi помiтили, що голова в нього невидима. Його зараз же спробували забрати, пишуть, але вiн скинув одяг i йому пощастило вислизнути, правда, пiсля запеклоi колотнечi, коли вiн серйозно поранив, як тут пишуть, нашого достойного i шановного констебля, мiстера Джеферса.
– О боже! – сказав мiстер Марвел, нервово озираючись i намагаючись навпомацки перелiчити грошi в кишенi. Аж раптом у нього в головi майнула нова, досить дивна думка. – Надзвичайно чудна iсторiя, – зауважив вiн.
– Авжеж! Просто незвичайно! Нiколи не чув я досi про невидимих людей, але тепер доводиться чути про такi дивнi речi, що…
– Оце й усе, що вiн зробив? – спитав Марвел, силкуючись прибрати невимушеного вигляду.
– А хiба цього мало?
– А вiн часом не повернувся туди знову? Чи зник, i кiнцi в воду?
– Зник, та й усе, – вiдповiв матрос. – Вам що, цього не досить?
– Цiлком досить.
– Ще б пак, – сказав матрос. – Як на мене, то досить.
– А спiльникiв у нього не було? Про це не пишуть? – збентежено запитав мiстер Марвел.











