Невидима людина

Далi мiсiс Бантiнг уважно заглянула в кошик для паперiв, а мiстер Бантiнг вiдкрив ящик для вугiлля. Нарештi вони зупинились i запитливо перезирнулися.

– Можу заприсягтися… – почав мiстер Бантiнг.

– А свiчка! – скрикнула мiсiс Бантiнг. – Хто засвiтив свiчку?

– А шухляда! – сказав мiстер Бантiнг. – Та й грошi ж зникли!

Мiсiс Бантiнг квапливо пiдiйшла до дверей.

– З усiх незвичайних випадкiв…

В коридорi розляглось голосне чхання. Вони метнулися з кабiнету, i в ту ж мить грюкнули дверi на кухнi.

– Принеси свiчку! – сказав мiстер Бантiнг i рушив уперед.

Заглянувши в кухню, вони побачили, що дверi запасного входу розчиняються, i в передсвiтанкових сутiнках виднiе темна зелень саду. Мiстер Бантiнг був певний, що з дверей нiхто не виходив. Але дверi вiдчинились, якусь хвилину стояли отвором, а тодi з грюкотом зачинилися. Вiд подуву повiтря свiчка, що ii принесла мiсiс Бантiнг, блимнула й спалахнула яскравiше… Минула добра хвилина, перше нiж вони ввiйшли в кухню.

Там не було нiкого. Вони знову замкнули запасний вхiд, оглянули всю кухню, комору i нарештi зiйшли в льох. Та хоч як вони шукали, а в цiлому будинку не було анi живоi душi.

День застав вiкарiя i його дружину в дивному вбраннi. Вони все сидiли на першому поверсi й не могли оговтатися пiсля нiчноi пригоди, а поряд горiла непотрiбна вже свiчка.

– З усiх незвичайних випадкiв… – удвадцяте почав вiкарiй.

– Он iде Сузi, – сказала мiсiс Бантiнг. – Зажди, доки вона пройде на кухню, а тодi тiкаймо нагору.

VI. МЕБЛІ, ЩО ЗБОЖЕВОЛІЛИ

Того самого ранку в день святого духа, коли Мiллi ще не встигли завантажити роботою, мiстер i мiсiс Гол устали з лiжка й тихенько зiйшли в льох. Робота iхня мала цiлком приватний характер, бо була зв’язана з мiцнiстю iхнього пива.

Ледве вони ступили в льох, як мiсiс Гол виявила, що забула взяти iз спальнi пляшку з настоянкою, щоб пiдмiшати до пива. Головним виконавцем i експертом у таких справах завжди була вона, а по настоянку, цiлком природно, подався Гол.

Пiднявшись на площадку сходiв, вiн здивовано помiтив, що дверi кiмнати Незнайомця прочиненi. Гол увiйшов до своеi кiмнати i знайшов пляшку на тому мiсцi, де йому й було сказано.

Вертаючись уже з пляшкою, вiн помiтив, що засуви на дверях на вулицю скинутi i дверi зачиненi тiльки на клямку. У нього майнула думка пов’язати цей факт з вiдчиненою кiмнатою Незнайомця i з припущенням мiстера Теддi Генфрi.