На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Обитель героїв» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фэнтези, Боевое фэнтези. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Обитель героїв

Автор
Жанр
Дата выхода
02 ноября 2008
🔍 Загляните за кулисы "Обитель героїв" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Обитель героїв" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Генри Лайон Олди) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Хто не знає Генрі Лайона Олді? А ну-бо, озивайтесь!
Хто не знає, що цей мислитель живе в українському місті Харкові, а його рукою водять Олег Ладиженський та Дмитро Громов? Творчий тандем наших земляків з'явився в літературі ще 1990 року і з того часу регулярно радує нас своїми творами.
Хто не знає, що творчість Олді вшановано не одною престижною премією – тут і «Роскон», і «Фанкон», і «Зоряний меч», і «Странник», й безліч інших.
Але одного ви не знаєте точно – що новий їх роман «Обитель героїв» виходить українською мовою раніше, ніж російською, і ми з вами будемо мати ексклюзивне право його прочитання.
Отже, поспішайте реалізувати це право на заздрість північним сусідам.
«Зелений пес» відкриває нову серію «Світи Г.Л.Олді». Тут ви знайдете традиційний «олдівський» стиль – безліч підтекстів, суміш стилів, карколомний сюжет, і безперечно – глибокі думки.
А головне – віднині усі нові романи харківського дуету Ладиженського та Громова українські читачі будуть читати першими.
Бо так велів сам Генрі Лайон Олді.
📚 Читайте "Обитель героїв" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Обитель героїв", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Особливо це стосуеться iдеалiстiв.
– Вашi напоi, добродii!
У залi з'явився Амадей Вольфганг Трепчик з тацею в руках. Хазяiн спритно манiпулював замовленням – кухоль пива з шапкою пiни, олов'яний кубок, над яким курилася пара, але сам вмiст залишався загадкою, вузький скляний келих iз червоним вином, i ще один келих, присадкуватий i пузатий, з бурштиновою рiдиною.
Конрад з першого погляду впiзнав золотий ром.
Не чекаючи, поки хазяiн рознесе напоi, Кош Малой кинувся назустрiч, схопив кухоль з пивом i блаженно припав до нього.
– А до мене, значить, неповага? Холодне питво притяг?! – злiсно заскрипiла з кутка Аглая Вертенна. – Звелiла ж йолоповi: гаряче подавай! Де там, схололе тягне! Формiдонт тобi навстрiч i пацючий хвiст у печiнку!
Лаючись, баба дивно жестикулювала. Лiвою рукою вона колами погладжувала себе по животi, а правою – гупала по пiдлокiттi крiсла. Ритм виходив рваний, складний i викликав роздратування. Зате кола виходили плавнi та заспокiйливi.
Природна сварливiсть причин не шукае.
– Даруйте, панi! Вмить скип'ятимо! І корички, розмаринчику… А ви чого бажаете, ваша свiтлосте?
– Ром «Претiозо». Доставлений сюди моiм камердинером.
– Як i його сiятельству, задоволено кивнув Трепчик.
Пiймавши здивований погляд барона, вiн пояснив:
– У мене, ваша свiтлосте, i без чужих камердинерiв у льоху всього повнiсiнько.
Роздавши напоi, вiн викотився з зали iз самотнiм бабиним кубком на тацi.
– Отже, панi та панове, почнемо. Прошу вас, графе.
Рiвердейл замислено погладив борiдку, збираючись iз думками.
– Знаете, бароне, нiчого особливо примiтного в речах онука я не знайшов. Крiм дрiб'язку. Два клинки, палаш i дага здалися менi… Як би це точнiше висловитися? Повiрте, Джеймс чудово знаеться на зброi.
– Дякую вам. Мiстрис Форзац? Ви нiчого не хочете сказати?
Брюнетка немов опам'яталася. Вiдсутнiй вираз на мить покинув ii гарне, але малорухоме обличчя.
– Нi.











