На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Обитель героїв» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фэнтези, Боевое фэнтези. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Обитель героїв

Автор
Жанр
Дата выхода
02 ноября 2008
🔍 Загляните за кулисы "Обитель героїв" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Обитель героїв" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Генри Лайон Олди) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Хто не знає Генрі Лайона Олді? А ну-бо, озивайтесь!
Хто не знає, що цей мислитель живе в українському місті Харкові, а його рукою водять Олег Ладиженський та Дмитро Громов? Творчий тандем наших земляків з'явився в літературі ще 1990 року і з того часу регулярно радує нас своїми творами.
Хто не знає, що творчість Олді вшановано не одною престижною премією – тут і «Роскон», і «Фанкон», і «Зоряний меч», і «Странник», й безліч інших.
Але одного ви не знаєте точно – що новий їх роман «Обитель героїв» виходить українською мовою раніше, ніж російською, і ми з вами будемо мати ексклюзивне право його прочитання.
Отже, поспішайте реалізувати це право на заздрість північним сусідам.
«Зелений пес» відкриває нову серію «Світи Г.Л.Олді». Тут ви знайдете традиційний «олдівський» стиль – безліч підтекстів, суміш стилів, карколомний сюжет, і безперечно – глибокі думки.
А головне – віднині усі нові романи харківського дуету Ладиженського та Громова українські читачі будуть читати першими.
Бо так велів сам Генрі Лайон Олді.
📚 Читайте "Обитель героїв" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Обитель героїв", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Словом, захiдна частина Глухоi Пущi, Ближнi Лугiвцi та Шнарант, що межуе з Фiльчиним бором, королiвським указом вiдiйшли для розселення осiдлих гомолюпусiв.
Так iх стали називати на вiдмiну вiд гомолюпусiв диких, позастанових, громадянства позбавлених, а тому доступних для облав i гонiв за лiцензiею Департаменту Ловитви.
Рокiв за десять, при Едвардi II, осiдлi гомолюпуси домоглися почесного права служити в армii, а дехто з «вовчих князiв» отримав дворянство. Наприклад, Лекса Мануш, котрий пiд Вернською цитаделлю очолював «ескадрон смертi», сформований з одноплемiнникiв Мануша.
Капiтана його величнiсть особисто розцiлували в обидвi щоки, а Лекса дiстав грамоту на дворянство й заповiтний постфiкс «Еск.
– Чого ж ти вiд собак сахаешся, Кош Малой? Не соромно?
Здоровань потупився. Смикнув намисто, мало не розiрвав.
– Соромно… – на щоках перевертня спалахнув густо-буряковий рум'янець. – Страшенно соромно, свiтлосте. Та в родинi не без виродка. От я i е той виродок…
– Гаразд, ходiмо, раз нашi чекають. Забалакалися ми з тобою…
Барон сховав заповiтний аркуш за обшлаг рукава. Тепер, за наявностi листа – хто б його не пiдкинув, друг чи ворог – можна було спокiйно «вписуватися» в компанiю родичiв.
Свiй серед своiх.
Крокуючи коридором i гордо несучи довiрений йому канделябр, дивний гомолюпус Кош раптом ляснув себе рукою по лобi. На щастя, не тiею, у якiй був свiчник, iнакше начувайся.
– О! Макiтра дiрява! Спасибi, свiтлосте, забув тобi сказати!
– За що? – не зрозумiв барон. – За порятунок вiд злого собаки?
– Не-а! Собака цей клятий сам пiшов… З хорошою людиною ти мене познайомив! Мене мамка вчила: хто тебе, Кошику ти мiй, розумнику, з хорошою людиною зведе, ти тому в нiжки кланяйся! Хороша людина краща за мiшок золота!
У душу обер-квiзитора закралася страшна пiдозра.
– І хто ж ця гарна людина?
– Стряпчий! Такi штуки розповiдае – отетерiти! Про молочницю одну… як ii?.. А-а, Колодзябчик!.. Хо-хо-хо, смiшно…
Пiдлога пiд ногами хитнулася. Гадюка-стряпчий кинув отруйне насiння у благодатну землю. Урожай драконових iкол не забарився.











